Святий Дух приходить з щедрими дарами. Нехай мудрість, яка є першим даром Святого Духа, провадить нас! Побажав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у Понеділок Святого Духа у храмі Святої Тройці.
Вчора у нашій християнській родині ми святкували день народження Церкви. Це наше спільне свято. А, водночас, свято кожного християнина. Які маємо відчуття після нашого Дня народження?
Сьогодні, в другий день зелених свят, у понеділок Святого Духа ми почуваємося дуже обдарованими. Бо Святий Дух не приходить сам, а приносить щедрі дари. Іншими словами, Він плодоносить. На основі послання до Галатів (5, 22-23) в катехизмову частину ввійшли дев’ять плодів Святого Духа: любов, радість, мир, терпеливість, добротливість, милосердя, віра, лагідність, поміркованість.
Коли на апостолів зійшов Святий Дух, то інші думали, що вони п’яні (Ді 2, 13.15), бо говорили різними мовами. Святий Дух дав їм силу проповідувати Боже Слово, правда не всі могли це збагнути.
Сьогоднішнє євангельське слово (Мт. 18,10-20) показує нам певні правила, засади, якими керується Церква: дбати про кожну людину, яка є великим скарбом, але водночас має свобідну волю і вибір; як поступати з тими, хто провинився… Бо милосердя не завжди є відповідним терапевтичним середником, якщо людина цим зловживає.
Сьогодні звертаємо увагу на Святу Тройцю. Кожне свято протягом року зображує чи пригадує якусь подію чи звертає увагу на конкретну постать. Сьогодні ми стоїмо не перед подією, а схиляємо голови перед таємницею. Бог показується не в світлі свого діяння, а в глибині власної таємниці. Церква плекає віру в Святу Тройцю. Хоча в історії Церкви були єресі чи секти, які це заперечували. Їх не бракує і зараз. Для цього відбувалися Вселенські Собори, для цього було укладено Символ Віри, який нас провадить. Де людський розум виходить на свої межі, тоді починається стежина віри. Зрештою, як би ми могли вірити в такого Бога, якого можна до кінця раціонально зрозуміти.
Чимало людей сьогодні в Бога не вірять, бо хочуть все зрозуміти розумом, засадами математики чи фізичними вимірами простору і часу. Інші кажуть, що Бог помер.
Ким є Бог християн? Творець, Вседержитель, Всемогутній, Спаситель… А стоячи перед таємницею сьогоднішнього свята, можемо сказати, що Він є Отець, Син і Святий Дух! Ми вдячно споглядаємо на цю спільноту любові, навіть якщо ми не в стані зрозуміти її розумом. Хоча люди старалися використати якісь символи для розуміння Святої Тройці.
Св. Кирило, апостол слов’ян пояснює Святу Тройцю на прикладі створіння, зокрема сонця: бачимо на небі вогняне коло, яке випромінює світло і теплоту. Сонячне коло – це образ Бога Отця. Коло не має ні початку ні кінця – так і Бог є безконечний і безначальний. Проміння світла є образом Божого Сина. Від сонячного кола народжується промінь світла і ніколи його не покидає, так від Бога вічно народжується і ніколи не відділяється Син Божий. Теплота, яка виходить від сонця через проміння, – це образ Святого Духа, що предвічно від Отця походить. Отже сонячне коло, світло і теплота не три, а одне сонце, так і три Божі особи Пресвятої Тройці – це один істинний Бог. Це водночас чудовий приклад єдності.
П’ятидесятниця є відповіддю Бога на вавилонське змішання мов. Бог бажає, щоб люди говорили спільною мовою і творили щось стійке, зокрема Церкву, яка існує в різних культурах і народах, творячи одну спільну християнську родину. Для цього Він кличе певних людей до служіння у своїй Церкві. Ми маємо однакове хрещення, а різні служіння в Церкві. Ми творимо єдність в різноманітності.
Священик закликає на Святій Літургії: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє Отця і Сина і Святого Духа, нині повсякчас і на віки вічні. А люди відповідають: Амінь.
Нехай сьогодні на цій Святій Літургії з особливим трепетом лине молитва прослави Святої Тройці, бо так часто згадуємо цю спільноту Божих осіб.
В цей час робимо на собі знак хреста. Але чи робимо це з належною повагою чи радше механічно? Задумаймося на цим.
