В сьогоднішній день Церква подає нам ще одну дію – сьому , даруючи дияконське рукоположення нашому співбрату Володимиру. Так, він поряд з Богом є важливим героєм цієї дії. Не можна почати життя спочатку, але його можна продовжувати інакше, ніж дотепер, змінювати маршрути. Але важливо прямувати до правильної цілі. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир під час проповіді у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, у неділю Сліпородженного, 9 червня 2024 року, звершуючи дияконське рукоположення Володимира Калитина.
У проповіді владика Володимир пояснив зміст євангельської розповіді про сліпонародженного (Ів. 9, 1-38), використовуючи термінологію театру: поділивши на 6 дій.
Перша дія (Ів. 9, 1-7)
Учні, навіть не входячи в діалог з сліпонародженим, вже відразу роблять висновки, ставлять діагноз. Вони нав’язують сліпоту до гріха. Щоправда, не знають, на кого цей гріх «повішати». (в судовій системі це можна порівняти до драматичного сарказму: стаття є, лише треба знайти людину, щоб засудити). Чи цей гріх успадкований від батьків чи вже сам чоловік відповідальний за своє становище? Вже в питанні є проблема логіки, бо як сліпонароджена дитина може згрішити, щоб осліпнути. Яка може бути її провина? Вона ж такою народилася. Оточення бачить в хворій людині грішника, а Ісус вбачає в чоловіку особу з багатьма можливостями, в якій буть проявлятися діла Божі. Ісус змінює напрямок діалогу. Замало шукати винних, це ще не вирішує проблеми. Навіть якщо пошук винних на перший погляд об’єднує людей. Якщо б знайшли винного, а що далі… Чи від цього буде легше хворій людині.
В більшості оздоровлень Ісус очікує від хворих ініціативу, вияв віри. В даному випадку ініціатива належить виключно до Ісуса Христа: він побачив, він відповів, він плюнув на землю, зробив глей, намастив очі сліпому… Сліпий лише демонструє послух, не ставить жодних зайвих питань. І так сталося чудо зцілення.
Друга дія (Ів. 9, 8-12)
Можливо в нашому оточенні є люди, які завжди говорять, вважають себе в усьому фахівцями, навіть не вникаючи в суть теми. Такими є сусіди сліпого, які сумніваються, чи це той самий чоловік. Вони напевно ніколи до нього не приглядалися, не розмовляли з ним, бачили лише жебрацтво, сліпоту і гріх, але не зауважили самої людини.
Третя дія (Ів. 9, 13-17): В третій дії появляються фарисеї, які влаштовують зціленому чоловіку допит. Їх не цікавить оздоровлена людина. Вони роблять це лише для цього, щоб оскаржити Ісуса, бо він учинив чудо в суботу. Фарисеї не радіють зціленням, їм важливо довести, що воно сталося не у властивий час. Бачимо, наскільки осліпли ці люди з оточення.
Четверта дія (Ів. 9, 18-23): Фарисеї навіть намагалися нав’язати таку думку, що може цей чоловік не народився незрячий, щоб заперечити чудо. Покликали його батьків. Батьки відразу не піддалися такій афері, але їх швидко залишила мужність, вони не дали свідчення. Кажуть: Він вже дорослий, нехай сам про себе скаже. Як би це прикро не було, зі страху чи задля власного комфорту або подальшої позиції в суспільстві батьки не підтримали дитину, хоча їхня радість і вдячність мала б бути найбільша. Вони залишають сина наодинці в цими викликами.
П’ята дія (Ів. 9, 24-34) Часом кажуть люди: мусить статися якесь чудо, щоб ми повірили. Чудо сталося, але його не приймають осліплені фарисеї, які вдруге кличуть зціленого чоловіка на допит. Опоненти не шукають з Ісусом діалогу, вже мають готовий вирок. Лише бракує аргументів для доведення «злочину». Очікують їх від оздоровленого чоловіка. Але цей не піддається суспільному тиску. Навпаки, він проголошує глибоку богослов’я: «Якби цей цілитель не був від Бога, то не міг би нічого вчинити». Також пролунало дуже доречне твердження, що Бог не слухає грішників. Чому? Бо грішники від Бога віддаляються. Чоловіка за це виключено з синагоги. Він прийняв на себе це, чого так боялися його батьки.
Шоста дія (Ів. 9, 35-38) В шостій дії знову на «сцену» виходить Ісус Христос. Він знову проявив ініціативу, віднайшов переслідуваного та відкинутого зціленого чоловіка, ставлячи йому чітке питання: Чи віруєш в Сина Чоловічого. Відповідь коротка та чітка: Вірую, Господи! Ось так виглядає щирий діалог з Богом. Віра цементує відносини людини з Богом. Як потвердження визнання віри чоловік поклонився перед Ісусом. Він побачив немов би друге світло. Крім відкритих тілесних очей він віднаходь дорогу до спасіння. Розповідь про чудо зцілення сліпонародженого є дуже багатогранна і може нас багато чого навчити: що варто робити, а що ні, якими варто бути, а якими ні. При цьому головний герой, Ісус Христос з’являється лише в першій дії та показується в останній. Це означає, що Бог є початком і кінцем всього видимого та невидимого.
Сьома дія Бога сьогодні – дияконське рукоположення Володимира Калитина
На завершення Божественної Літургії диякон Володимир подякував владиці Володимиру за звершене дияконське рукоположення.
