Може бути безліч висловів – «Не маю нікого, Господи!» Але ми маємо одні одних. В одному з храмів Відня, у соборі Пресвятої Родини, є бічний престіл з надписом: «не має більшої любові як віддати життя за своїх ближніх». Сьогодні це роблять наші захисники. Бо ми не маємо нікого Господи, хто б нас захистив. Ми самі себе захищаємо. Наші захисники віддають за нас своє життя. На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у роздумах на Неділю Розслабленого, 26 травня 2024 року.
Владика Володимир ствердив, що у неділю. Розслабленого ми вчергове відчуваємо соціальний вимір кожної людини, бо потребуємо одні одних.
«Не одна людина може сказати: «не маю нікого!» Не маю нікого Господи, хто б мені допоміг, втер сльози смутку. Не маю нікого, хто б мене підтримав на дусі. Не маю нікого, хто б мене підтримав, щоб я міг прогодувати свою родину… Не одна людина може сказати, що не має сили», – зауважив архиєрей у недільних роздумах.
Відтак він пригадав, що в цей недільний день, наша Церква з особливою увагою споглядаємо на хворих, які прикуті до ліжка, пригнічені різними хворобами та відчуттями.
«Є недуги тілесні, є недуги ментальні. Ці люди також можливо промовляють: Не маю нікого Господи, хто б мені допоміг, хто б подарував мені зцілення. Ми пам’ятаємо сьогодні про цих людей. Пам’ятаємо про медиків, лікарів, бо вони є для хворих людей тими, кого посилає Бог для їхнього зцілення та підтримки. Разом молимося і просимо Бога про зцілення ран на тілі нашого українського народу. Зокрема просимо про зцілення ран війни», – зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Фото з архіву
