35 неділя Кл 3,12-16; Лк 18,18-27 (о. д-р Турконяк Р.) Собор святого Юрія, Львів 04.02.2024.
Цього року Великдень матимемо 5-го травня, досить пізно, тому багато із недільних та буденних читань Святого Писання повторюється. Наступного року святкуватимемо Великдень 20-го квітня спільно з римо-католиками, і мабуть, від цього часу будемо мати спільні святкування усіх великих свят. Таким чином знову відбудеться зміна календаря. Уже святкування Різдва ГНІХ та Богоявлення відбулося за новими датами в нашій Церкві й усі нерухомі свята матимуть нові зміни, слід бути уважними на пропонований календар. Чому Великдень наша Церква залишила святкувати по юліанському календарю, а не по григоріанському? Насамперед, задум був таким, щоб переконатися настроєм вірних, також і духовних відносно введеної зміни, бо за кордоном, в деяких місцях нашої Церкви й досі тривали поділи. Практика показала, що переважна більшість вірних позитивно сприйняла зміну церковного календаря. Коли ми перейдемо святкувати Великдень за григоріанським календарем, то припускаємо, що ПЦУ залишиться святкувати Пасху за юліанським календарем, тоді буде поділ під цим оглядом. Він буде відчутним і дещо дивним у тих випадках, де маємо спільні відправи в одному храмі з ПЦУ. Бо за одним календарем буде Великдень, а інші продовжуватимуть піст до відповідної дати святкування. Трішки бажав зупинитися на цьому питанні, бо існує багато запитів: чому Різдво святкуємо по-новому, а святкування Великодня не змінили? Нічого поважного, лиш певні передбачення. Тепер очікуємо, що вирішить Синод єпископів УГКЦ зі зміною святкування Пасхи.
А тим часом, святий апостол Павло у листі до колосян рекомендував їм одягатися в божі чесноти: доброту милосердя, покору тощо. Він вказував, щоб вірні горіли духом прощення, а не були завзятими проти тих, хто помиляється. Бо завзятість та докори провокують не примирення, а напругу і недружелюбність. Апостол заохочував людей, щоб були досконалими в християнському житті, практикували любов та вдячність одні до одних. Вказував, щоб у серцях мати Господа й славити його псалмами, піснями та науками, тобто побожним читанням. Важливо, щоб і ми читали духовну літературу, якої тепер не бракує. Брали в руки Святе Писання, з якого промовляє Господь. Рекомендується, щоб Святе Писання брати щоденно в руки й читати, принаймні одну сторінку в день, що займе п’ять хвилин часу, а душі принесе користь.
Послухаймо святого євангелиста Луку, який описав подію зустрічі Ісуса Христа із знатним багатим чоловіком, який запитував Ісуса про успадкування щасливого вічного життя. Спаситель відповів просто, щоб виконував Заповіді Божі. Той уточнив, що від молодих років це чинить. Чоловік бажав ще щось почути, очікував від Ісуса слόва. Христос не забарився, сказав йому, щоб продав усе, що посідає, роздав бідним й простував за ним, здобуваючи скарб на небі.
Той відразу зажурився, бо був дуже багатий. Чим більше багатство, тим сильніша прив’язаність до нього! Очевидно, відійшов, не прийняв поради Христа, хоч так відважно приближався до Ісуса й втішав себе виконуванням Заповідей… Більше не бачив себе ніде і в жодній іншій ролі… А Ісус вказав присутній на те: «Як нелегко багатим увійти до Божого Царства» (Лк 18,24). І слухачі зажурилися й запитали: «…А хто ж тоді може врятуватися?». Господь відповів, що потрібно довіряти Богові, якому все можливо! Багатий чоловік не довіряв Ісусові, лиш покладався на своє багатство.
Довіряймо Богові, що він найкраще завершить війну в Україні!
