Богоявлення ГНІХ Тит 2,11-14; 3,4-7; Мт 3,13-17 (о. д-р Турконяк Р.) Собор святого Юрія, Львів 02.01.2024.
Святий апостол Павло ділився власними роздумами з Титом, своїм учнем та другом. Хоч Тит навернувся з поганства, однак Павло довіряв йому й залишив його єпископом на острові Кріт, де вони разом проповідували. Павло згадує про Божу ласку, благодать або силу, яка означає допомогу у спасінні для усіх людей. Апостол вказує, що Господній провід, Боже Провидіння, заохочує та надихає всіх, щоб жили побожно та праведно на землі, очікуючи слави Ісуса Христа, нашого Спасителя. Звичайно, що тут натяк на загальне воскресіння людського роду, суд Спасителя світу над усім людом та вічне щасливе життя праведних і покарання для грішників. Дуже слушну заувагу зробив святий апостол Павло, що Господь спас нас не заради людських добрих вчинків, але ради його великого милосердя і, що людство оправдане Божою ласкою, Господньою добротою та любов’ю! Людям слід так жити, щоб гідним життям здобувати Божу доброту, любов та милосердя, словом, вічне життя!
А святий євангелист Матій згадує, що Предтеча Іван, мабуть стояв у воді річки Йордан й до нього приходило хреститися багато народу. Написано, що уся Юдея, люди із йорданської околиці та з Єрусалиму тягнулися до Предтечі. Він хрестив, а люди каялися за свої гріхи й виходили духовно змінені на берег. Це хрещення надихало жити по-іншому: не бути дітьми тіла, не піддаватися занадто практиці матеріального життя, а жити по божому, щоб верховодив здоровий дух. Люди просто й щиро підходили до Івана Хрестителя, визнавали свої гріхи, горіли бажанням отримати прощення та змінити своє життя на краще. Але не усі мали щирий намір. Хреститель бачив фарисеїв і саддукеїв, які приходили до нього на хрещення, він називав їх гадючим поріддям, вбачаючи їхнє поверхневе каяття. Ці хитрі особи на щось розраховували, хрестилися для людського ока, щоб бути в темі Іванового хрещення, який пригадував їм, що вони пробують оправдовувати себе твердженням, що є синами Авраама (пор. Мт 3,9). Предтеча був далекоглядною людиною, бо згодом Ісус мав сутичку з фарисеями та книжниками, словом, юдеями, яким Ісус сказав, що вони хочуть його вбити (пор. Ів 8,40). Вони стверджували, що є насінням Авраама, що їх батько Авраам, а Господь не погоджувався з тим й закидав їм, що він не бачить, щоб вони чинили діла Авраама. Господь закидав їм, що вони не сприймають його мови! Ісус дуже виразно, голосно й строго звертався до таких підступних осіб: «Ваш батько – диявол і ви хочете виконувати жадання вашого батька…» (Ів 8,44). Дуже строгі слова Спасителя, коли він закостенілим у гріхах юдеям, виразно наголосив, що їхній батько не Господь Бог і не Авраам, а – демон!
Роздумуємо над різним контингентом людей, які стояли в черзі, щоб охреститися від Івана, а разом з ними Ісус Христос, як грішник – без жодного гріха. Спаситель світу не повинен так поступати. Але тому, що він прибув рятувати світ від неволі гріха, поменшив себе, прийняв вид грішної особи, Святий ішов дорогою грішників, освячуючи її. Пророк Іван відчував приближення Ісуса до нього, щоб хреститися. Праведна енергетика Господа діяла більше, як старання Предтечі. Іван дрижав перед Спасителем, він один з усіх присутніх розумів хто стоїть перед ним й боявся підняти руку, щоб полити воду на голову Ісусові. Звернувся до Христа: «… Це мені потрібно від тебе хреститися, а Ти йдеш до мене?» (Мт 3,14). Ісус зупинив мову Івана, не дозволив йому більше сказати, лише велів виконати волю Небесного Батька. Син Божий та пустинник, пісник, пророк й Предтеча Іван стояли у воді. Там вони обмінялися словами й свято виконали волю Батька небес. Іван тремтячою рукою поливав водою голову Спасителя, а з неба лунав голос: «… Це є Син мій улюблений, якого Я вподобав» (Мт 3,17). Звершилося хрещення Ісуса, який взяв на себе гріхи усього світу. Святий одягнувся у несправедливість, у гріхи людей, які очищував своїм життям. Він остаточно розірвав гріховні пута демона, знищивши владу диявола своєю смертю на хресті та воскресінням з мертвих. Згодом, з хреста пролунали слова молитви Сина Божого до Батька: «… Батьку, прости їм, бо вони не знають, що роблять…» (Лк 23,34).
Ця молитва Сина і за кожного з нас, бо багато духовного зла накоїли й ми під час життя. Усі люди, усі грішники очищуються від гріхів у тайні святого Хрещення і в тайні святого Покаяння, завдяки нашому Месії, Ісусові Христові. Це – дуже великий дар для нас, що через покаяння ми стаємося синами та доньками Небесного Батька! Незбагненний дар!
Будьмо завжди вдячні Пресвятій Трійці за дари прощення, освячення та спасіння, які отримуємо повсякчасно. «Пресвята Трійце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші…» Ісусе, улюблений Сину Небесного Батька, змилуйся над нами – любимо тебе! Пресвята Богородице, виблагай у свого Сина завершення війни!
