Подія Різдва Христового започатковує новий етап діалогу Бога з людиною. Дякуємо Йосифу та Марії за те, що у різдвяну ніч запалили вифлеємську зірку та подарували нам різдвяні свята. Різдвяна зірка наповнилася глибоким змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Різдвяна ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим людина має майбутнє!
Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир на другий день різдвяних свят, у храмі Собору Пресвятої Богородиці ЧСВВ у Брюховичах.
«Різдвяні свята є родинними святами, бо традиційно розпочинаємо їх спільною родинною святою вечерею. У контексті війни маємо багато драматизму. Немало було пролито сліз, бо на вечері з різних причин забракло рідних чи близьких людей», – зауважив проповідник.
«Ми вчергове усвідомили – не важливо що є на столі, а хто є поруч за столом. Незважаючи на все, ми святкуємо так, як нам дозволяють обставини. Чую від різних людей, що ці свята є особливі. Не лише тому, що протягом року вдруге святкуємо Різдво Христове. Хтось каже, що нема настрою, прагне тиші. Якось не в стані штучно веселитися. Ці обставини дають можливість заглибитися в події Воплочення Божого Сина. Бо це щось більше ніж фольклор, кулінарія, декорації чи емоції…Без закорінення в суть – це все поверхове», – додав він.
«Сьогодні, на другий день різдвяних свят, ми споглядаємо на осіб, які були найбільше причетні до події Різдва Христового. Йдеться передусім про Йосифа та Марію, собор якої празник звершуємо», – звернув увагу єпископ-помічник.
«Різдво дарує нам дитину. Ця дитина, маючи в небі Вічного Отця, на землі отримує маму. Згодом ця мама в драматичний спосіб втратить дитину. Це настільки типовий образ нашого суспільства. Ісус не лише дитина, Він – Відкупитель світу. Різдво дарує нам материнство не лише на певний час, а до кінця віку. Бо Марія має, зокрема, титул «Матері Церкви», – ствердив архиєрей.
«Проповідник також зауважив, що з людей походить Йосиф. Він є названим батьком Ісуса, ба більше, Лука не боїться цього слова.
«Йосифу було зовсім непросто, тому вагається, сумнівається, але не зневірюється, бо слухає голос Неба. Він переживає час кризи, хоче покинути Марію, бо не має причетності до дитини. Йосиф, як тесля, як будівельник, мав точне математичне думання. Ця ситуація не входила в його рамки, що Марія вагітна. По-людськи був єдиний вихід – покинути Марію, або згідно припису, каменувати разом з Ісусом в її лоні», – сказав проповідник.
І додав: «Праведна людина нікого не засуджує. А Йосиф був праведний, тому віддає все Божому проводові. Деякі письменники називають Йосифа кришталево-праведним. Де людина не бачить виходу, там Бог дивиться інакше. Сон Йосифа відкриває дорогу в майбутнє, ангел каже йому: Не бійся! Йосиф роздумував, тобто мовчав. Люди часто вважають розумним того, хто багато говорить. Хоча можна багато говорити і нічого не сказати».
Йосиф та Марія, – каже далі владика Володимир, – ведуть мовчазний спосіб життя. Великим мистецтвом є вміти слухати, а радше чути. Вони не прагнуть кар’єри, але Бог має для них свій план. Важлива готовність послужити. Служіння провадить до правдивої кар’єри, бо йдеться про перспективу небесної слави.
Він припускає, що для того, щоб когось почути потрібно замовкнути, вслухатися в його голос. Тоді людина знає що робити. Мовчанка не полягає в тому, що ця чи інша особа не має що сказати, або втікає від життєвих викликів.
«Слухання Йосифа та Марії займає дуже важливе місце в їхньому житті, зокрема в подружжі. Вони найбільше промовляють до нас своїм мовчанням. Вони нас навчають, що людина мовчить для того, щоб слухати, дати простір для дії Бога. Мовчанка робить людину уважною на голос Бога, рішучою та творчою», – ствердив архиєрей.
«Великим випробуванням стійкості Йосифа та Марії був момент, коли прийшов час народжувати. Ніхто їх у Вифлеємі не приймає до дому, Ісус народжується у стаєнці. Ми оспівуємо ясла і стаєнку в наших колядках, прославляємо у вертепах, прикрашаємо у формі шопки. Але будьмо відверті, ніхто з людей не хотів би жити в стайні, бо там панує специфічна атмосфера», – сказав проповідник.
Далі він звернув увагу на наступний виклик для Святої Родини – втеча до Єгипту, щоб врятуватися.
«Йосиф діє рішуче. Він є опікуном та хранителем Святої Родини. Можна сказати, Йосиф був старший від Марії, тим самим мав певний досвід. Але досвід здобувається наполегливою працею. І тут не можна обминути великий вимір любові», – сказав владика Володимир.
І наголосив: «Не один чоловік, батько так само діє рішуче, захищаючи нашу землю, а тим самим нас, які живемо на цій землі. За це сьогодні велика вдячність всім, хто стоїть на варті миру, витирає сльози, зцілює рани на тілі України».
«Подія Різдва Христового започатковує новий етап діалогу Бога з людиною. Дякуємо Йосифу та Марії за те, що у різдвяну ніч запалили вифлеємську зірку та подарували нам різдвяні свята. Різдвяна зірка наповнилася глибоким змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Різдвяна ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим людина має майбутнє!» – додав владика Володимир.
Після Божественної Літургії лунала дзвінка коляда на прославу новонародженного Христа.
Фото – Інформаційний відділ отців василіян
