Христос народився раз і назавжди, він цього року не народжується знову чи по-іншому. Від мене залежить, чи ці свята будуть моїми святами. Над цим закликав роздумати єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир під час проповіді у Неділю перед Різдвом в Архикатедральному соборі святого Юра.
«Сьогодні є Неділя перед Різдвом. Саме на подію Різдва Христового скероване євангельське слово. (Мт. 1, 1-25.)», – зазначив проповідник.
«Взагалі різдвяний час є дуже радісний, бо сповнений багатими традиціями: ялинка, колядки, вертеп, свята вечеря, зустріч з рідними людьми. Так здається, що в цій події Воплочення Божого Сина не мало б бути місця на страждання, прикрощі чи невигоди», – зазначив архиєрей.
Але, – каже далі він, – коли сягнемо до Святого Письма, зокрема Євангелії, то побачимо довкола події Різдва Христового багато драматизму.
«Матей розпочинає своє Євангельке слово, а тим самим Новий Завіт свідоцтвом про Ісуса Христа, подаючи його родовід. Цей родовід можна назвати паспортом Ісуса з Назарету». – сказав владика Володимир.
За його словами, для декого читати цей текст, ці імена може здаватися без сенсу, можливо думаємо, коли це закінчиться. На Сході, в деяких культурах, є звичай, що в домах зберігалися чи зберігаються книги, де вписані цілі покоління даної родини. Це допомагає усвідомити, що ми маємо історію, яка більша від нас самих. Ми можемо собі думати, що ми є найрозумніші, все знаємо. Але до нас жили також люди, навіть якщо недосконалі. Можна критикувати помилки предків. Але скажуть після нас? На помилках варто вчитися, робити висновки. Перераховані Матеєм особи, як чоловіки так жінки, не були ідеальними, а навпаки немічними та грішними. Люди дуже скоро можуть осудити, а Бог діє інакше. Він йде по кривих сторінках людської історії. Бог вибирає саме людину, щоб через неї прийти на світ.
«В особі Пресвятої Богородиці з Ісусом виб’є нове джерело. Месія очищує всі покоління, дарує Спасіння рідним та іноземцям. Свята Родина змушена втікати до Єгипту, щоб врятуватися», – сказав він.
Відтак владика Володимир зауважив, що Ісус протягом свого життя на землі зазнав багато терпінь, кінцево ганебну смерть на хресті. Тим самим показана велика Божа любов і солідарність з кожною людиною. Скільки є зараз хворих людей, поранених, ув’язнених, полонених, мігрантів, які далеко від своєї родини. Різдвяні свята якраз показують, що Бог нас дуже любить.
«Можна сказати, що Бог закоханий в «проект», який називається ЛЮДИНА. Різдво – це мить, коли Божа любов входить в наше людське життя. У час різдвяних свят йдеться про зустрічі», – наголосив архиєрей.
«Ми по-різному проводимо сам день Святого Вечора. Можливо ми собі нераз обіцяли, що будемо проводити Навечір’я свята Різдва Христового в спокою, молитві, приготуванню святої вечері. Але з року в рік стається, що щось не встигаємо. Для декого ще є шанс дещо купити на свята. Біжимо в місто, а там в магазинах чи на базарі довгі черги. Взагалі останніми днями біля супермаркетів навіть важко було знайти місце для паркування автомобіля. Тоді є певне розчарування, бо «все зайнято», – зауважив він.
«Ми святкуємо прихід Бога у наш світ у постаті єдинородного Сина. Ми намагаємося зробити подію Різдва Христового актуальною для нас особисто. Але чи Бог знаходить місце в моєму житті і серці? Чи я не кажу Йому: В мене зайнято. Я готуюся до свят, маю багато роботи, не маю часу для Тебе. Тобто не маю часу для того, хто подарував мені ці свята. І тут не лише справа в передсвяткових приготуваннях. Так можуть бігти дні, тижні, роки в турботах, проблемах, в страху перед майбутнім… Тоді бракує місця для Бога, для того, Який є опорою і фундаментом життя», – додав проповідник.
«Не зважаючи на все, зуміймо в у Різдві таки побачити і пережити радість, яка переплетена з великим оптимізмом, бо Бог стає людиною, і це вже ніколи не зміниться. Наш Бог є Емануїлом – Той, хто з нами. А ким є я у відношенні до Бога? Чи Він є моїм Богом?» – заохочує єпископ-помічник.
