Субота 1Кр 10,23-28; Мт 24,34-44 (о. д-р Турконяк Р.) Семінарія, Львів 23.09.2023.
Дякую усім вам, дорослим і дуже зрілим, що зібралися сьогодні під дахом храму семінарії Святого Духа, щоб розділити радість початку навчального року. Відомо лише Господу яким буде цей академічний рік, а ми приймемо його таким, яким Бог поблагословить нас!
Звертаюся відразу до наших братів-семінаристів, щоб мудро та вміло використовували час для духовного дозрівання та наукового росту, одягаючи свій розум у відповідні знання! Святий Клавдій Коломбієр (1641-1682) стверджував, що за час навчання у семінарії, якщо правильно систематизувати свій час і використовувати заняття, можна додатково вивчити чотири-п’ять іноземних мов.
Очевидно, що багато залежить від стану пам’яті та вольового завзяття. Тому закликаю вас брати пам’ятати, що ви прийшли трудитися в поті чола, щоб здобути добрі знання й вчитися ще краще використовувати свій час, як ви це чинили до сьогодні! «Nulla dia sine linea – жодного дня без рядка (лінії)». Так звучить латинське прислів’я, щоб кожного дня набувати нові знання! Молитва, розумова й фізична праця сприяють духовному розвитку та духовній силі! Життя людини, хоч і довше, навіть, сто двадцять років, швидко минає, закінчується, його неможливо порівняти з вічністю.
Господь дарував життя для того, щоб ми чинили його святу волю, а не залагоджували свої плани. Мудрець вчить: «Ось, що доброго я побачив, що є гарне, їсти і пити, і бачити добро в усякому своєму труді, яким трудиться під сонцем за числом днів його життя, які йому дав Бог. Бо це його частина» (Еккл 5,17). Бог дав нам життя, щоб трудитися, – ніколи не дармувати! Не забуваймо, що Господь дарував нам безсмертну душу, яка не підлягає знищенню, не буде мати кінця, хоч має початок.
Одного разу, коли Ісус був на Оливній горі, його учні на самоті запитували про кінець світу. А Господь дуже багато їм пояснював, не вказуючи конкретно на відлік часу. Ісус, радше, звертав увагу, щоб вони були загострені на розуміння його слів, а не цікавилися кінцем світу. Спаситель виразився: «Щиру правду кажу вам…», тобто, без жартів та сумніву, ви не будете знати про час кінця світу, бо ангели цього не знають і він не знає, як людина. Це лише відомо Небесному Батькові та Ісусові, як Богові. Уже кілька разів певні люди планували кінець світу, наприклад, 1977 рік, сьомий місяць, сьомий день та сьома година ранку, але Господь не підвладний людині й нікому не вдасться маніпулювати його волею. Ісус стверджував, що люди будуть жити своїм життям: їсти, пити, одружуватися тощо, але: «… пильнуйте, бо не знаєте, в який день прийде ваш Господь» (Мт 24,42). Син Божий закликав до чуйності, до пильності серця. Щоб тривати з ним, не давати жодної можливості ворогові людських душ, демонові, чинити заколот у душі. Молитва, піст, прояви уважності…цінність своєї душі, пам’ять на вічність, все це повинно завжди бути присутнім у душі кожної людини, щоб долати диявольські хитрощі. Слід серйозно приймати будь-яку ситуацію нашого життя, не розслаблятися, бо ворог підстерігає людину на кожному кроці, щоб її зловити у свої сіті. Не слід заспокоювати себе, що Господь не прийде сьогоднішнього дня. Ісус перестерігає, що злодій-демон прийде в цю пору, коли людина не сподівається, коли запевнює собі безпеку та визначає спокійний час.
Живемо в дуже складний час, у добу війни з лютим ворогом, який проектує ракети, міни, снаряди, кулі, політ дронів удень та вночі на нашу територію. Невідомо коли й де це залізяччя може впасти. Усе може статися несподівано. Життя кожної людини завжди висить на волосині. Вистарчить, щоб обірвалась якась жилка чи просунувся невдало тромб у тілі, підвищився тиск крові й життя людини може завершитися. Проявляймо постійну пильність, стежмо за станом нашого сумління, щоб бути завжди готовими стати перед Богом й здати звіт зі свого життя.
Сьогодні наша Церква згадує про зачаття святого Івана Хрестителя в лоні святої Єлизавети. Священик Захарія, хоч побожний чоловік, але не повірив словам Господнього ангела, який звіщав йому слова: «… Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім’я Іван» (Лк 1,13). Захарія боронився перед ангелом своєю старечою неміччю, а не думав про Божу могутність та велич! Побожний чоловік, але в цьому випадку, більше довіряв собі, як Богові – й програв.
Довіряймо Богові наше життя, дякуймо йому за усі його добродійства вчинені для нас! Часи важкі, іде війна, чуємо різі голоси, дуже уважаймо та фільтруймо їх. Не слід вірити тим особам, хто критикує уряд, Церкву, військо, нападає на певних осіб тощо, бо такі можуть служити ворогам, видаючи себе за великих патріотів чи патріоток. Будьмо мудрими й не поспішаймо вірити ура-патріотам, бо вони розхитують спокій та порушують баланс в країні.
Молімося за те, щоб Господь поклав край цій жорстокій війні, бо він знає, як це найкраще довершити. Вітаю всіх отців та семінаристів з початком нового навчального року, бажаю успіхів у навчанні та духовному житті!
Звертаюся до наших семінаристів, особливо першого курсу, щоб гідно використовували час для навчання, були щирими перед своїми наставниками, підтримували дисципліну та цілковито довірилися Божому Провидінню! Хай Господь усіх благословить!
