У середу, 24 травня, за участі Митрополита і Архиєпископа Львівського Ігоря відбувся 9-ий науково-практичний загальноархиєпархіальний літургійний круглий стіл на тему: «Літургія Напередосвячених Дарів: Скарб сьогодення чи тягар минулого».
Насамперед презентували однойменну доповідь о. д-ра Василя Попелястого.
Під час обговорення теми прозвучала думка, що Літургія Напередосвячених Дарів має сильний катехитичний вимір для вірних. Люди, які приходять у Великому пості серед тижня на Літургію, слухають більше Божого Слова ніж зазвичай, причащаються Святими Тайнами і через посвячену регулярність будують єдність між собою. На тих парафіях, де кілька років від розпорядження Львівського Митрополита (2018) під час Великого посту щоденно моляться цю Літургію, душпастирі зауважують таку позитивну зміну у вірних – молільників Літургії.
Участь у роботі круглого столу о. д-ра професора Рафаїла Турконяка, метра українського богослов’я, задала особливий тон та атмосферу. Слід зауважити, що праця о. Рафаїла «Літургія Передшеосвячених дарів в Українській Церкві» залишається до сьогодні чи не єдиним монографічним дослідження цього богослужіння у нашій церкві, яке базується на величезній кількості друкованого джерельного матеріалу.
Висновки о. Рафаїла Турконяка залишаються актуальними до сьогодні та були співзвучними з висновками дискусії учасників круглого столу.
Наведемо лише декілька із них:
Практика звершення Літургії Напередосвячених Дарів у Київській Церкві впродовж сторіч зазнавала особливого впливу двох богословських центрів: грецького та латинського. Грецький вплив проявлявся через грецьку ієрархію, яка подорожувала територіями Київської Церкви та привозила зі собою грецькі літургійні тексти.
Латинські практики поширювались здебільшого через студентів, що навчались та формувались у західних богословських школах. Особливо це стосувалося періоду приблизно 200 останніх років до початку II Ватиканського Собору. Це явище питоме, як для представників Унійної Церкви, так і Православних. Воно віддзеркалене у літургійних книгах обох церковних віток.
«Вже від часів Лаодикійського Собору [(бл. 363)] було усталено, що під час святої чотиридесятниці потрібно служити Літургію Напередосвячених Дарів. Ця практика була панівною на наших землях від часу прийняття християнства до часу по Берестейській Унії. Практика служити Літургію святого Івана Золотоустого в усі дні чотиридесятниці запозичена з обряду римської Церкви і повинна бути усунена».
Слід зауважити, що ця теза о. Рафаїла є безпосередньо відображена у партикулярному праві Львівської Архиєпархії та потверджена декількома документами Митрополита Львівського.
Учасники Круглого столу в обговоренні питання об’єктивно взяли до уваги існування нині у Церкві різних типів парафій (сільська мала, велика, селищна, містечкова, міська, мегаполісна),що впливає на особливості підходу відновлення впровадження цієї Літургії у нашу молитовну практику.
Можна впевнено сказати – було цікаво.
Запрошуємо усіх на наступний Круглий стіл, який відбудеться 28 червня за участі Єпарха.
Це – ексклюзивна нагода вільно брати участь у обговоренні питань нашого літургійного благочестя.
