У п’ятницю, 28 квітня 2023 року, в каплиці Блаженних преподобномучениць Олімпії та Лаврентії у Львові з нагоди 125-річчя заснування свого Згромадження, сестри святого Йосифа розпочали урочисте святкування. Архиєрейську Божественну Літургію очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у співслужінні архиєпископа і митрополита Львівського владики Ігоря і єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира.
“Наша молитва сьогодні є моментом подяки Богові. Подяки за всіх святих, великих людей, яких Господь Бог послав нашим сестрам, і за тих сестер, яких зібрав у згромадження. Дякую, сестри, за те, що ви сьогодні є у вашій місійній станиці в Харкові. Бо серед моменту великого болю, страждань нашого народу, коли ворог сіє смерть, так бракує когось, хто б ширив життя, хто би світив Божим світлом серед плачучого, зраненого й страждаючого народу, – підкреслив Отець і Глава УГКЦ”
Коментуючи уривок сьогоднішнього Євангелія, Блаженніший Святослав запросив роздумати над трьома словами: «воля», «свідчити» та «слава», розкриваючи їхній глибинний зміст у світлі Христового воскресіння.
Проповідник пояснив, що говорячи про волю, Христос говорить про волю Небесного Отця. «Воля Отця полягає в тому, щоби все оживало. Кожен, хто хоче сповняти волю Отця, мусить дбати про те, щоб самому розвиватися і щоб розвивалося все довкола, набуваючи нового сенсу життя», — наголосив він.
Слово «свідчити», за поясненням архиєрея, має два значення: доносити про щось вістку та світити. Ба більше, це чинити діла милосердя, бути співучасником Божої дії. А «слава», про яку говорить Спаситель, означає не брати, а давати.
«Слухаючи це Боже слово, ми хочемо урочисто відсвяткувати 125-річчя заснування Згромадження сестер святого Йосифа в нашій Церкві», — ствердив Отець і Глава УГКЦ.
На його переконання, ювілей — це зупинка в житті, коли варто зробити три речі: поглянути на пройдений шлях; побачити, де перебуваємо; побачити майбутнє, куди треба рухатися. «Сьогодні, оглядаючись в історію, у 125 років свідчення, праці, посвяти, служіння сестер святого Йосифа, ми хочемо подякувати Господу Богові за ті благодаті, які за ці роки наша Церква й український народ отримали через це згромадження», — зазначив Предстоятель УГКЦ.
«Отець Кирило розуміє, що волею Небесного Отця є те, щоб дівчата жили, щоб їхнє життя та покликання розквітли. Він хоче, щоб жоден із дарів, які Господь Бог дає в тих трьох дівчатках, не пропав. Він працює, думає й страждає. Він дає все, що має. Ці дівчатка починають вчитися та шукати не своєї волі, не власних фантазій про своє життя у тому світі, але волі Небесного Отця. Так те маленьке згромадження починає шукати свою ідентичність, власне покликання, змісту власного служіння», — сказав проповідник, зауваживши, що ці дівчата знайшли зміст свого богопосвяченного життя, вдивляючись у постать св. Обручника Йосифа.
Також Патріарх згадав про плоди згромадження: двох блаженних священномучениць — Лаврентію та Олімпію, які в далекому Сибіру заклали фундаменти Католицької Церкви в росії. А Церква у Прокопівську в дивний спосіб існує по сьогодні.
«Серце сестер не шукало своєї волі, але Того, хто їх послав. Навіть там, серед тої мерзлоти, своєю працею та молитвою, вони давали життя. Те життя вічне, яке носили в серці, свідчили серед темряви», — сказав проповідник.
Блаженніший Святослав наголосив, що 125-річчя є моментом подяки Богові за сестер, яких Він зібрав у згромадження, які за 125 років із тих трьох маленьких дівчат зі Цеблова переросли у Згромадження папського права, котре сьогодні існує не тільки в росії, Україні, а й у Західній Європі, Канаді, навіть у Латинській Америці. Сама Бразилія тішиться нашими сестрами.
Запрошуючи сестер поглянути, де вони є зараз, Предстоятель наголосив, що і сьогодні вони продовжують шукати волі Того, хто їх посилає, — вони служать і свідчать серед війни.
«Так приємно мені було нині побачити сестру Дарію перед початком цієї Божественної Літургії. Ви гідна послідовниця ваших попередників. Дякую, сестри, за те, що ви сьогодні є у вашій місійній станиці в Харкові», — сказав Блаженніший Святослав, звертаючись до с. Дарії Панасть, яка в с. Липці, що на Харківщині, потрапила під ворожий обстріл росіян і була поранена.
«Я дякую вам за це служіння! Дякую, що ви сьогодні є там, де найтяжче. Дякую, сестро, що не боялися їхати навіть під російський кордон і давати людям необхідні елементи для виживання. Бо ви прийшли, щоби вони там мали життя. Це післаництво оживляти все довкола сьогодні Христос передає у ваші руки», — додав він.
Думаючи про майбутнє, дорогі сестри, зазначив Патріарх, хочу, щоби ви почули слово «слава». Не для того, щоб могли плекати марні надії на людський успіх. Але, як каже наш великий Кобзар: «Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя» (Тарас Шевченко «Доля»).
«Тому сьогодні, у тій молитві за вас, сестри, хочу вам побажати: найперше, щоб у кожен історичний момент життя нашого народу і Церкви ви справді збагнули волю Того, хто вас посилає. Ми сьогодні особливо проситимемо про розвиток вашого згромадження. Хочу побажати вам, щоб Господь Бог вислухав усі ваші молитви — дав вам усе, про що до Нього молитиметеся. Ми нині особливо проситимемо про прославу на престолах Вселенської Церкви о. Кирила, щоби процес його беатифікації був успішно завершений, щоби він став взірцем для багатьох священників нашої Церкви. Ми сьогодні хочемо просити Господа Бога про численні покликання до вашого згромадження. Дівчата, нам так треба „легкої кавалерії“, яка піде туди, де найтяжче, де найбільше болить, яка стане поруч із тими, хто нині немає нічого. Але ви підете з повним серцем давати життя і самі розквітати, шукаючи не власної волі, а волі Того, хто посилає вас», — побажав сестрам Блаженніший Святослав.
Провінційна настоятелька сестер св. Йосифа с. Єлизавета Бігун подякувала Блаженнішому Святославу та владикам за спільну молитву, а також наголосила, що сьогодні згромадження по-особливому благословляє і прославляє Господа з нагоди ювілею.
«Сьогоднішній ювілей запрошує нас, сестер, підійти до події із глибокою вдячністю за всіх сестер-подвижниць, що своєю посвятою, вірністю Богові мудро крокували за Христом шляхом, який накреслив отець Кирило Селецький. Дякуємо Богові за наших героїчних попередниць. Водночас усвідомлюємо своє завдання бути їхніми гідними спадкоємицями і за Божою благодаттю передати естафету майбутнім поколінням. Хочемо, щоб головним плодом кожної нашої сестри було живе й автентичне свідчення Господа нашого Ісуса Христа», — сказала с. Єлизавета.
Опісля Божественної Літургії святкування продовжилося духовною програмою, під час якої сестри ділилися свідченням про свого засновника, а дві дівчинки — Оля і Софійка супроводжували програму співом християнських пісень.
