У двадцять шосту неділю по Зісланні Святого Духа єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир очолив Божественну Літургію у храмі бл. Миколая Чарнецького м. Золочева, під час якої звершив священниче рукоположення Ярослава Домерецького.
Архиєрея у храмі вітали діти з хлібом на руках: «Преосвященний владико, дозвольте вас привітати на нашій золочівській землі у храмі Блаженного Миколая Чарнецького. Прийміть від нас коровай як знак поваги і гостинності».
«Божественна благодать, що завжди недужих оздоровлює і те, що їм недостає доповнює поставляє благовійного диякона Ярослава у пресвітерство, тож помолімся за нього, щоб зійшла на нього благодать Пресвятого Духа і промовмо всі: Господи помилуй!» – мовиться у чині рукоположення.
Словом про покликання і значення священника для людей поділився о. Юстин Бойко, Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії. Єромонах у ці дні проводить передріздвяні реколекції для парафіян.
За його словами, найперше священник – це той, хто покликаний Богом.
«Євангелія від Марка, коли говорить про покликання до священства, радше про покликання апостолів, з яким ми асоціюємо покликання до священства. Каже Христос, коли вийшов на гору покликав тих, яких сам хотів», – зауважив о. Юстин.
«Священник є покликаний до того, щоби в першу чергу служити людям безкровною жертвою, тобто Службою Божою, на яку ми ходимо. Служба Божа – це свята Тайна Вечеря, на яку Христос кличе кожного з нас, а священник є тим, хто в імені Христа сповнює безкровну жертву. Не має більшого щастя для людини від того, коли вона бере участь у Службі Божій», – наголосив єромонах Юстин Бойко.
А також підкреслив: «Служіння Євхаристії і проповідування Божого Слова – це ліки священника, якими він лікує людські душі. Бо не один через слово священника змінює своє життя .Він є покликаний Богом – в цьому його найосновніша суть».
«Дуже важливо розуміти, що священник перед тим, як проповідувати людям про Бога повинен сам Бога знати», – додав реколектант.
Відтак владика Володимир подякував реколектанту о. Юстину за його слово і свідчення про священство.
«Найбільше свідчення священства відбулося тут, в момент рукоположення. Щиро вітаю новопоставленного нашого ієрея Ярослава. Він пройшов довгу дорогу. Сьогодні ми дякуємо Богові за дар його життя і покликання. Дякуємо батькам, парафіяльній родині за гарний братній супровід і за те, що в час рукоположення найголосніше співав «Аксіос. Важливо, щоб о. Ярослав був добрими Божими руками у світі», – сказав владика Володимир.
Архиєрей пригадав уривок Євангелія, в якому була розповідь про врожай багача.
Відтак наголосив: «Мудрість полягає в тому, щоб вміти ділитися тим, що маємо. Земля є щедра для всіх. Бог так все мудро створив, щоб всього всім мало би вистачити».
«Отче Ярославе, вмій ділитися і роздавати. Сьогодні ти отримав багато. Вже навіть сьогодні будеш ділитися благословенням, яке отримав», – звернувся єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Отець Ярослав у свою чергу подякував Богові за великий дар священства. Поділився, що керується принципом довіри до Бога у кожному життєвому кроці.
«Сьогодні відчуваю відповідь Бога на мою довіру. Він довіряє мені супроводжувати, дбати про інших, крокувати дорогою святості і спасіння», – поділився новопоставлений ієрей.
Отець Михайло Сукмановський, декан Золочівського деканату УГКЦ, адміністратор храму Блаженного Миколая Чарнецького , подякував владиці Володимиру за присутність і звершений чин рукоположення. Священник поділився радістю за те, що його парафіянин Ярослав обрав дорогу священничого служіння і витривав у покликанні до сьогоднішнього дня.
Насамкінець нововисвячений ієрей уділив усім присутнім благословення.