Столітній ювілей свого храму Покрову Пресвятої Богородиці відсвяткували вірні Української Греко-Католицької Церкви села Дрогомишль, що на Яворівщині. З цієї нагоди на парафію завітав Митрополит і Архиєпископ Львівський Ігор. Наймолодші парафіяни разом із парохом цього храму отцем Володимиром Біланом зустріли довгоочікуваного гостя вітальними словами та короваєм.
Найдавніші відомості про храм села Дрогомишль датовані 1578 роком. Попередня дерев’яна церква Преображення Господнього згоріла під час Першої світової війни у 1916 році. А в 1921 році збудували дерев’яну церкву Покрову Пресвятої Богородиці, яку відновили в 1925 році, після пожежі. В радянські часи, впродовж двадцяти восьми років, із 1961 до 1989 року, святиня була зачинена.
У своїй проповіді Митрополит Ігор роздумував про силу віри та милосердя Ісуса, який зцілив хвору жінку та воскресив померлу доньку Яіра. Звертаючись до присутніх у церкві, владика зокрема зазначив:
― Просімо в Господа постійного росту віри, додання нам віри! Запитуймо себе часто: яка наша віра у відношенні до Бога? Як ми бачимо віру в нашому житті? Чи я – людина віри в Бога? Проаналізуймо дні нашого життя від ранку до вечора. Розберімо наші молитви, недільну та святкову участь в Службі Божій? Яке наше ставлення до посту, принаймні, в п’ятницю? Чи дорожимо виконуванням Божих та церковних Заповідей тощо!
Скажімо щиро Богові, ким ми є для нього та просімо, щоб примножив нам віри! Хай наша духовна будівля, за словами святого апостола Павла, зростає «у святий храм в Господі!» Молімося до пресвятої Богородиці, щоб виблагала у свого Сина швидкого закінчення війни в Україні, а нам – міцної віри!
Після завершення Архиєрейської Літургії Митрополит наголосив:
― Сьогоднішня подія ― це нагода ще раз скласти молитви за наших воїнів. На ваших теренах їх є багато. Старайтеся щоденно згадувати їх у свої молитвах, просіть Бога про перемогу для нашого народу. А також пам’ятайте про щовівторковий піст у нашій Архиєпархії, який жертвуємо за наших військових.
Митрополит Ігор поблагословив усіх і звернувся до Господа з проханням дарувати сили та витривалості для вірних цього храму, мудрості і здоров’я на многая літа.
Парох храму отець Володимир Білан у своїй промові підкреслив значимість такої події для парафії, а також подякував Митрополитові та священникам, які співслужили Архиєрейську Літургію.
― З великої ласки Небесного Отця ми прийшли до цього храму, щоб відсвяткувати непересічну подію ― століття його заснування. Скількох людей зустріли ці стіни за цей період, скільки слів радості та болю чув цей храм, скількох молодих людей благословив на щасливу дорогу, а скількох провів на вічну дорогу… Стіни цього храму чули шепіт розбитих сердець, прохання, слова вдячності та любові. 85 років тому у нашій святині побував блаженний мученик Йосафат Коциловський і освятив місійний хрест, частина якого й сьогодні зберігається тут. У вікна нашого храму стукала Перша та Друга світові війни, на превеликий жаль шибки тремтять і нині, через війну, посіяну московщиною… Та допоки у ваших серцях горітиме вогонь любові, доти житиме ця святиня. Сьогодні, у сторіччя, дякую кожному мешканцю нашого села за вашу жертовність і працю задля розвитку церкви та парафії, ― сказав отець Володимир.
На завершення парафіяни і священник привітали Архиєпископа зі 70-літтям і побажали довгих років життя в здоров’ї та мирі.
