Свято Воздвиження безпосередньо пов’язане із розп’яттям Ісуса Христа на хресті. Так, ми пригадуємо історію віднайдення хреста Господнього 326 року, зокрема, царівною Оленою, яка прибула у Єрусалим з такою побожною метою. Свята Олена, можливо, досягала тоді уже 80-літнього ювілейного віку, коли прибула у Єрусалим, щоб знайти хрест, на якому помер Ісус Христос. Звичайно, що пройшло майже три століття від часу смерті Христової, але люди передавали одні одним пам’ять про місце розп’яття. Здогадуємося, що в таємний та інші способи, побожні особи приходили на це місце, щоб вшанувати його, роздумувати про страсті Христові та його спасенну жертву. Свята Олена задалася питанням, щоб віднайти місце поховання, гріб Спасителя та по можливості, хрест, на якому помер Ісус Христос. Люди пам’ятали, що Ісуса розіп’яли на горі Голгофі й поховали поряд з місцем розп’яття. А римляни, що заволоділи цією территорією, не залишили сліду з давнього міста ще й спеціально безчестили святі місця. Свята Олена з єпископом Макарієм розпитували людей та приблизно, визначили місце, на якому був розп’ятий та похований Ісус. Тоді на цьому місці знаходилася зруйнована божниця. Розібрали руїни, розчищали місце, стали копати землю й докопалися до гробу Спасителя, а, відтак, знайшли три хрести. Один із них, від доторку якого видужала хвора жінка, признали за хрест, на якому помер Спаситель світу. Люди з плачем тиснулися до хреста, щоб діткнутися до нього та цілували його. А єпископ Макарій підносив хрест, показуючи народові, який голосно співав: «Господи, помилуй!» Це – коротка історія віднайдення та піднесення хреста Господнього.
Коли Ісуса несправедливо засуджували на хресну смерть, тоді зібраний натовп, підбурений юдейською старшиною, кричав «… Розіпни, розіпни його!» А при віднайдені та підношенню хреста, зібраний побожний люд просив: «Господи, помилуй!» Юдейські архиєреї та їхні слуги не любили Ісуса, переслідували його, намагалися позбутися Сина Божого в різний спосіб, але їм не виходило, бо не прийшла на то година.? Із прочитаного тексту Святого Писання, що пропонований на сьогоднішню літургію, ми почули перебіг суду, який провадив Пилат, римський наставник. Хоч вголос промовляв, що не знаходить в Ісусі провини, однак, під тиском юдеїв, ворогів Ісуса, залишав правду, якої не знав, а потвердив несправедливість, що була притаманна в його житті. Коли Ісус сказав йому про правду, про яку він прийшов свідчити у світ, Пилат зацікавився: «… Що таке правда?…» Правитель не знав вирішувати справи по правді, бо римляни, як загарбники, вирішували справи силою і так, як їм було вигідно. А Ісус освідчив Пилатові: «… Кожний, хто від правди, слухає мого голосу» (Ів 18,37). Намісник слухав голос Господній, але чув не його, не тримався голосу сумління, лиш, виходив до юдеїв та повідомляв їх, що в Ісусі не знаходить жодної провини. Намагався відпустити Ісуса, до якого звертався та заявляв, що має владу відпустити. А Ісус сказав йому, що, на даний час він має владу, яка надана йому згори. Потім, вивів Ісуса зовні, засів на судейське місце й промовив до юдеїв: «… Ось, ваш цар» (Ів 18,14). «Великий» суддя торгував своїм сумлінням і скотився в немалий гріх, хоч Ісус повідомив його: «… хто мене видав тобі, має більший гріх». Підлегла Богові людина, Пилат, несправедливо осуджував Боголюдину? У вічності усе змінилося навпаки: Син Божий видав справедливий вирок Пилатові! Який? Можемо з певністю ствердити, що безпомильний! А докладніше, у вічності будемо знати чи Пилат уникнув вічного покарання?! Цей чоловік мав великий та непримушений вибір стати по стороні правди, бо переконався, що Ісус був невинний, але людське поставив вище від Божого, дочасне підніс понад вічне?! «Не мав би жодної влади» – краще було б для нього, як використовувати владу проти себе, що у вічності може обернутися у вічну кару! Пилат видав на розп’яття Христа Царя, звіщаючи юдеям: «… Ось ваш цар». Він не був готовий прийняти у своєму сумлінні Христа, як свого царя, волів бути другом цісаря, як другом Бога? (пор. Ів 19,12). Для Пилата царем був римський імператор, смертна людина, на відміну від безсмертного Бога.? Неправильний вибір вчинив земний суддя, бо смертне поставив понад Безсмертного!? Нічого не допомогло йому перед Богом вмивати руки й переконувати себе, що невинен крови?! Пилат очищав руки миттям води (пор. Мт 27,24), але не очищав серця щирим каяттям? Земський суддя вибрав гріх, замість вибрати нагороду справедливого Бога!? Ісус намагався достукатися до серця римського намісника, але той любив більше людське, як Боже; піддавався впливам зовнішнього тиску, впливу крику та погроз, замість, правди, миру та спокою, про що свідчив йому Ісус. Вкінці, римський урядовець видав Ісуса на розп’яття. Спаситель закінчив своє життя у важких муках, помираючи на хресті. Святий апостола Павло написав: «Ми ж проповідуємо розіп’ятого Христа – і для юдеїв це спокуса, а для греків – безумство. Для самих же покликаних – і юдеїв і греків – Христа, Божу силу й Божу премудрість» (1Кр 1,23-24). Сьогодні споглядаємо з великою радістю та любов’ю на святий хрест Господній. Дякуємо святій царівні Олені, що з натхнення Божого віднайшла святий хрест з єпископом Макарієм! Святкуємо свято Воздвиження хреста Господнього, перед яким молимося, покланяємося, цілуємо та любимо святий хрест, бо, помираючи на ньому, Ісус відкупив увесь людський рід від демонського засилля. Хрест – спасенна сила Божа (пор. 1Кр 1,18), словами святого апостола, бо в Ісусі, що помер на ньому, покладаємо наше спасіння! Тому милимося та кланяємося хресту Господньому, прославляючи воскресіння Сина Божого!
Молімося до Божого Сина, щоб завершив війну, яка точиться у нашому краю! Просімо Господа милосердя над нашим народом! Хай пресвята Богородиця, мати Ісусова виблагає нам прощення провин та закінчення війни!
