Ми стаємо свідками та учасниками дияконського рукоположення нашого співбрата Сергія. Одним зі завдань диякона є проголошувати Євангеліє, проповідувати словом та прикладом життя. Це не буде відразу ідеально виходити. Але важливо бути щирим, автентичним. Ніколи не варто підлаштовуватися під погляди сильних цього світу. Бо їхні погляди змінюються чи відходять разом з ними.
На це звернув увагу єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді в Архикатедральному Соборі святого Юра. У цей день Архиєрей звершив дияконське руколоження брата Сергія Довби.
«Сьогодні святкуємо спогад освячення Патріаршого Собору Воскресіння Христового в Києві. Ніби недавно була ця подія, але все таки час йде, роки біжать вперед. Вже минуло дев’ять років. Храм – це щось більше ніж стіни чи оздоблення, яке б воно цінне чи коштовне не було. Молитва на освячення храму (престолу), яку промовляє Архиєрей, відображає його покликання та місію: бути пристанню переслідуваних, лікарнею страждань, захистом немічних, прогнанням бісів…», – зазначив єпископ.
За його словами, в храмі ми чуємо Слово Життя. Євангелист Матей в сьогоднішньому короткому уривку дуже чітко цитує самого Ісуса Христа: Царство Боже буде дано народові, що приносить плоди його. Варто звернути увагу на контекст, щоб ми краще розуміли, про що йдеться. Ці слова прозвучали після притчі про виноградник та виноградарів. Безплідність не має перспективи. Принесення плодів вимагає зусиль, покинення зони власного комфорту, але це є інвестиція в майбутнє. Кожна мама знає, що народження дитини пов’язане з болями.
«Слова Ісуса, Його притчі знаходять слухачів, а також опонентів, зокрема серед первосвященників та фарисеїв. Вони не хочуть ці слова впустити в свій життєвий світ, бо це б вимагало змін, навернення. Водночас розуміють, що так жити не можна. Оскільки не хочуть змінюватися, то вирішують прибрати Ісуса. Їм це видається простішим вирішенням проблеми. Але мають перешкоду. Вони бояться людей, які, щоправда, поки що приймають Ісуса за пророка, але вірять Його слову і приносять плоди», – каже Архиєрей.
«Щоб приносити плоди, треба мати відповідне закорінення, черпати силу з джерела життя. Про це нагадує нам знову молитва на освячення престолу, яка закликає, що звершувані на ньому священнодійства повинні доходити до Бога, а нам приносити благодать пречистого благословення», – переконаний владика Володимир.
