Любити Бога.. Що це означає? Поважати, довіряти, але найважливіше – відповідати на Його любов, бо Він перший нас полюбив! На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир у своєму слові «надобраніч» до учасників Салезіянського Форуму БОСКО, у суботу, 6 серпня 2022 року, після молитви Тезе у Брюховичах.
На початку свого слова владика Володимир подякував молоді за спільну молитву, спільний час тиші та роздумів.
«Маєте гарне мотто Вашого зібрання: “Все робіть з любов’ю і нічого силоміць”, зауважив Архиєрей.
«Чи так завжди вдається?» – запитує він і ділиться, що з другою частиною цього вислову особисто мав би теж проблеми. Особливо, якщо ми пізно лягаємо спати і треба зранку ставати. У цю хвилину питання любові є відносним. Будильник дзвонить, поїзд втікає…
«В багатьох подібних ситуаціях нема часу думати про любов, але дивіться, дорогенькі мої, любов є важлива. Щоб знати як робити з любов’ю, треба найперше знати, що таке є любов. Важливо відповісти на це питання. Це ніби дуже просте слово, ми часто його вживаємо. Чим на вашу думку є любов? Самопожертва для іншої людини. Які є види любові? Кого маємо любити? Бога, ближнього і себе. Так, дуже важливо себе любити. Ісус нам говорить про два виміри любові до Бога і до ближнього. Це так само, як стояти на двох ногах. На одній нозі якщо будемо стояти, довго не протримаємося», – роздумує єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
За його словами, Бог нас полюбив, а ми лише відповідаємо на цю любов. Для того, щоб інших любити, ми потребуємо джерела любові. Тому нам так важливо свою любов черпати з джерела Божої любові, щоб мати силу любити інших і їм також довіряти.
Хоч це, припускає Архиєрей, нам не завжди вдається.
«Було дуже гарно зауважено, що немає іншої любові, ніж віддати життя за когось. Зараз ми є свідками того, як багато наших ровесників віддає своє життя за інших, за нас з вами і наше мирне небо. Якщо є хтось з ваших рідних на фронті, важливо, щоб ми про них особливо пам’ятали. Навіть ті, хто віддав своє життя, радіють, що ми є тут зібрані. Бо ці люди не для того помирають, щоб ми впадали у депресії. Вони живуть для того, щоб ми жили, раділи і відбудовували нашу землю», – запевнив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
«Любити ближнього – це означає поступово за нього вмирати. Бо якщо ми б так хотіли бути тільки приймачами цією любові і думали, що всі мають тільки мене любити і бути моїми друзями, то це було б не правильно. Бо також важливо знати кого я люблю, для кого я є приятелем», – наголосив Архиєрей.
Він також зауважив, що тепер маємо популярне слово «інтернет». Всі тут маємо мобільні телефони. Хочемо мати контакти впливових людей, прокурора чи міністра.
«А хто в телефоні має контакт Бога?» – запитав владика Володимир і наголосив, що Богові не потрібно жодних телефонів чи мережі, бо Він є завжди «в мережі», до якої непотрібно жодного пароля, і ми Його зараз разом зустріли.
«Але пригляньмося до цього слова “інтернет”. тимологія цього слова позначає щось, що є між двома мережами. Дуже важливо, щоб ми були цим “інтером”, який в’яже дві мережі – Бога і людину. Щоб, черпаючи любов Бога, ми вміли її також передавати іншим. Коли нема мережі, ми нервуємося, бо є поза зв’язком, не можемо вчитися, комусь зателефонувати», – зазначив він.
«Будьмо тим “інтером”, тобто посередниками тієї любові, яку ми від Бога завжди черпаємо. Хоч ми є недосконалими людьми і Бог від нас не завжди отримує нашу любов, але ми ходимо до сповіді, не боїмося цього. Не треба Бога боятися. Якщо хтось боїться Бога чи від Нього втомився, то він ще певно Його не зустрів, або зустрів якогось альтернативного бога. Тому будьте тим добрим “інтером” між мережею любові Бога і людини», – додав на завершення Преосвященний Володимир.
Слово «надобраніч» – це духовне слово для молоді у вечірній час перед сном, яке традиційно практикував Дон Боско.
Довідка: Салезіянський Молодіжний Форум БОСКО проходить з 2015 року в серпні під відкритим небом. Щороку Форум збирає близько 200 учасників – всю салезіянську молодь і їхніх друзів, щоб всім разом знову зустрітись після тяжкого літа; учасники Форуму познайомились із новими членами салезіянської молоді, духовно збагатились, почерпнули для себе щось нового, розкрили нові теми (щороку говоримо про щось інше, але таке важливе для молодих людей); провели час у неймовірному середовищі із неймовірною атмосферою, щоб отримали натхнення і поштовх до змін себе та цього світу.
