Слово Митрополита Львівського у восьму неділю по Зісланні Святого Духа

1Кр 1,10-18;
Мт 14,14-22 (о. Тур).

Ісус Христос піклувався про людей, насамперед про їхній духовний стан. Не один раз ставалося, що під час зустрічі з хворими Він повідомляв: «прощаються тобі гріхи» – і аж тоді оздоровляв. Люди приходили, щоб отримати здоров’я, слухати Його науки, побачити чудо, наїстися хліба тощо. Одного разу Ісус так сказав присутнім, які прибули, шукаючи Його: «… Равві, коли ти прибув сюди? Відповів їм Ісус… шукаєте мене не тому, що побачили чуда, але тому, що їли хліб і наситилися» (Ів 6,25-26). Люди мали свої інтереси, часто меркантильні, побутові, щоб користати щось для себе. Не старалися про те, щоб, будучи біля Сина Божого та слухаючи Його промов, вникати в суть та поглиблювати духовне життя, глядіти вперед, поза земне життя, й бачити майбутнє в другому світі. Ісус настановляв людей на те, щоб вони розуміли ціль свого життя, дорожили своєю безсмертною душею й, вдивляючись в Нього, змінювали свої погляди, як це вчинила Марія Магдалина, «… з якої вигнав був сім бісів» (Мр 16,9). Цю Марію після навернення мало уже цікавило земне життя, вона вибрала Ісуса, слухала Його, слідувала за Ним, словом, прив’язала свою душу до Бога, а про земні потреби старалася так, щоб не вмерти з голоду.

Одного разу, навчаючи людей та оздоровляючи недужих, Ісус зайшов у пустинне місце. Уже вечоріло, люди були голодні та спраглі, Його учні звернулися до Господа, щоб відпустив народ купити їжу. Можливо, й не усі мали зі собою гроші? Спаситель знав, що має вчинити, тому сказав до своїх учнів: «… Не треба їм іти, дайте ви їм їсти». Вони повідомили, що мають лиш п’ять хлібів і дві риби, що не вирішувало проблеми, щоб накормити п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей! В клопоті знайшлися учні Христові, але не Господь. Бо Він велів розміститися на траві, а сам, взявши хліби, споглянув на небо, поблагословив і, переломивши, дав учням, а ті – народові. Вистарчило усім – ще й залишилося дванадцять повних кошів. А Ісус не щадив себе, бо відразу звелів учням, щоб сідали в човен і плили на другий берег, а сам відпускав народ, бо люди ще мали до Нього справи. Він вислуховував їх, повчав, вказував, що мають робити, був дуже терпеливий, любив народ, який був, немов вівці, що не мають пастиря! А у пустинному місці, де Ісус помножив хліб та рибу, знавці Святого Писання вказують на Мойсея, що за Господньою волею кормив людей манною в пустині; теж інша подібність знаходить місце, коли Ісус благословив хліб та подавав своїм учням на тайній вечері, як своє тіло, що означає святе Причастя (пор. Мт 26,26). Виходячи із цих обставин помноження хліба в пустині, де нічого не росте, крім колючих чагарників, Ісус вказував на Бога, який опікується своїм народом, дає їм поживу через сприятливі умови, помножує урожай, щоб люд пам’ятав про Нього та дякував за Його прихильність й щедрість!

Наш літургійний календар пригадує, що сьогодні свято успіння святої Анни, матері Пречистої Богородиці. Святе Писання нічого не згадує про Анну, матір Пречистої Діви Марії.

Є інші особи з іменем Анна, прописані у Святому Письмі, і одна з них дуже важлива як матір пророка Самуїла. Це Анна, жінка Елкани, яка була бездітна. Приходила у Господній дім та плакала, молячись, що не має дитини. Згодом Господь благословив її дитям, якого вона, відлучивши, привела до священика Ілі та мовила: «Я молилася про цього хлопчину, і Господь дав мені мою просьбу, яку я в Нього просила. І я даю його Господеві на всі дні, які він житиме, на помазання Господеві» (1Сам 1,27-28). Такого малого хлопчину, три-чотирилітнє дитя, Анна, жінка Елкани, віддала на службу Господеві у Божий дім! Подібно Анна, мати Пречистої Діви Марії, довго була неплідною, молилася та постила зі своїм чоловіком Йоакимом, щоб Господь поблагословив їх дитям. Бог вислухав їхню молитву, вона породила Марію, Богородицю, яку рівно ж дитям віддала у святиню, щоб там виховувалася. Прихилимо нашу душу та увагу до відваги цієї мужньої жінки, Анни Йоакима, яка увесь свій вік чекала, молячись, на дитинку, а народивши, віддала на службу Богові у святиню. Велика слава, подив та благословення таким матерям, які найперше бачать своїх дітей як Божий дар і, як уміють, добре виховують їх для життя з Богом. Анна не ставила на перше місце, щоб забезпечити життя дитині у своєму домі і в майбутньому подбати про можливий вигідний побут! Вона дбала, щоб її донька пізнала Бога, служила Йому своїм життям та Його любила! Анна не прогадала, бо Господь вибрав її дочку Марію на матір Божого Сина, на матір Спасителя світу! Анна жила не тільки з Богом і для Бога, вона своє дитя, Марію, віддала на служіння Господові!

Стоїмо у храмі, названому ім’ям святої Анни, молимося до неї та просимо благословення для нашого народу, щоб служив Богові так, як вона служила! З нами моляться сестри святої Анни, яких вітаю та дякую за їхнє служіння Богові! Разом у храмі вітаємо присутню сестру Еділму Визоловску, яка прибула з Бразилії, щоби брати участь у молінні та святкуванні! Свята Анно, випроси у своєї дочки, Марії, щоб заступалася перед своїм Сином, а твоїм онуком, Ісусом, за наш народ, виблагала кінець війні, миру в світі, щоб не проливалася кров, а згода й любов запанували між усіма народами світу!

+ Ігор
Митрополит Львівський

7 серпня 2022 р. Б., Храм святої Анни, м. Львів

Останні новини

Екобюро УГКЦ Львівської архієпархії під проводом о. Сергія Довби провело екологічно-патріотичний табір у горах під назвою «Місія». Табір...
Упокоїлася в Бозі п. Ганна, мама о. Івана Колодія, священника Львівської Архиєпархії. Заупокійні богослужіння: Парастас - сьогодні у...
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходив у Марійському духовному центрі в...
Коли ми приходимо на прощу до Зарваниці, ми усіма фібрами своєї душі відчуваємо, що над нами відкривається небо,...
Цьогоріч 12 липня минуло 13 років, коли вперше вірні УГКЦ молились святу Літургію на сходах Гарнізонного храму святих...