У четвер, 16 червня, в Архикатедральному Соборі святого Юра та на території Митрополичих садів за участі єпископа-помічника Львівської Архиєпархії владики Володимира відбулося молитовне та урочисте святкування Дня медика.
Урочистості розпочалися з Архиєрейської Божественної Літургії, яку звершив владика Володимир. Архиєрею співслужили о. Тарас Гадомський, Референт у справах душпастирства охорони здоров’я Львівської Архиєпархії, та медичні капелани.
У проповіді Архиєрей звернув увагу на важливість мати міцні і стабільні стосунки з Богом та подякував лікарям за їхнє служіння матері медицини – хворій людині.
«Слова лікують ефективніше від лікарів і вбивають швидше від катів. Такий вислів мені сьогодні припав до серця», – поділився він.
Коментуючи євангельське слово Матея цього дня про подружжя, подружню зраду, грішне життя, проповідник наголосив, що людина не повинна концентрувати свою увагу лише на тому, що є поганим, чи на тому, щоб не зробити чогось поганого. Навпаки – ми покликані наше життя інвестувати у добрі справи.
«Стабільність та міцність стосунків залежить від їхньої глибини не лише у подружжі. З цього виникає важливе питання: на чому закорінені мої стосунки з Богом, зі собою та ближніми. Чи я маю контакт зі собою? Бо навіть саме думання та можливість ставити питання належить до наших привілеїв, воно не є обов’язком. Також від цього залежить – чи я є людиною страху, а чи любові?» – сказав Архиєрей.
І додав: «Чимало є спокус, які стараються розбити єдність. Це стосується і наших медичних колективів. Якщо хтось не може маніпулювати тобою, то почне маніпулювати іншими щодо до тебе – такою є педагогіка зла».
На його переконання, драматично, коли людина у майбутньому разом з тілом, про яке дбає, буде вкинута до пекла. Саме тому він підкреслює на важливості дбати про моральні цінності.
«Наше серце має бути загородженим, як запашний сад. Властиво, Божі Заповіді якраз є цією загорожею. Вони не є обмеженням нашої свободи. Так само, як сад можна не загороджувати, але завжди є небезпека, що прийдуть хижі звірі і його витопчуть. Без Бога лікар не зцілить, воїн не захистить, вчитель не навчить, священник не допоможе, а єпископ –тим більше», – пояснив владика Володимир.
Відтак єпископ-помічник Львівської Архиєпархії підкреслив, що сьогодні молитовно розпочинається святкування дня медика.
«Для того, щоб когось запалити чи гріти, потрібно самому горіти, бо попіл не дає ні тепла, ні світла. Тому ми прийшли сюди і розпочинаємо наші святкування з молитви, Святої Літургії, на якій будемо приймати Святе Причастя. Якщо хтось відчуває певну перешкоду, щоб приступити до Святого Причастя, то запрошуємо також приступити до Сповіді. Бо це також питання чи ми себе любимо. Від цього все починається, бо людина, яка себе любить, про себе щонайменше дбає про своє духовне життя. Святі Тайни є для нас подарунком від Бога, а подарунок можна або прийняти, або відкинути. В цьому суть подарунку», – пояснив Архиєрей.
«З цієї нагоди в особливий спосіб дякую вам, дорогі лікарі, за сприяння у розвитку нашого медичного капеланства. Рівно ж вітаю тут присутніх наших капеланів, які вже разом з вами творять вашу медичну родину. Дякую, що ви їх прийняли, знайшли місця для каплиць. Радіємо, бо вже багато каплиць освятили. Дякую, що ви будуєте храми на подвір’ях ваших закладів, тому що розумієте, що медицина є передусім гуманітарною наукою, що дуже важливою є людська душа. Я вже не говорю про психосоматичні процеси», – сказав владика Володимир і додав: «Дякую вам за те, що ви розумієте, що, окрім служіння хворим пацієнтам, капелан передусім покликаний служити вам, медичним працівникам. Бо пацієнти у лікарні проводять кілька днів, а лікарі майже живуть у своїх лікарнях чи поліклініках. Я це знаю, бо ви цим зі мною ділитеся і також є вичерпані, виснажені і потребуєте духовного життя».
Відтак владика Володимир пригадав, як один з генеральних директорів поділився з ним, що для нього є великим щастям, що в лікарні є каплиця і виставлена плащаниця, бо для багатьох лікарів, які заступили на чергування, це єдиний шанс приступити до плащаниці у страсну п’ятницю чи побути на Літургії і прийняти Святе Причастя у недільний чи святковий день. Таким чином у лікарні є присутній Той, хто є найпершим внутрішнім цілителем – Ісус Христос.
Єпископ також згадав про певні винятки, які ще болять. «Маю закордонний приклад», пригадує він, «коли завідуюча одного відділення на стінах виклала каміннями сваровського цитати псальма, а один з лікарів атеїстів просив забрати, бо йому ці надписи заважають. Чи також є випадки, коли на прохання лікарів атеїстів викидають фігури Богородиці з відділень лікарень. Розуміємо, що є різні люди і різні конфесії, але як казав Гете: “Європа народилася з паломництва, а християнство є її рідною мовою”. Лікарні також остаточно не є нашою власністю, але якщо ми є мудрими і хочемо людям допомогти, то будемо їм допомагати комплексно».
«Знову дякую вам за те, що ви це розумієте. Бо ті, хто сьогодні прийшов сюди, це дуже добре розуміють. Мова християнства є часто під загрозою, але ми повинні її врятувати так, як рятуємо матір медицини – хвору людину, бо хвора людина народила медицину, а ми їй служимо скільки можемо», – зазначив він.
«Сьогодні на євхаристійній молитві молимося за всіх вас, за ваших пацієнтів, за кого в цій хвилі думаєте, кого залишили, хто є вдома. Євхаристійна молитва нас об’єднує, ми молимося словом, бо слово лікує ефективніше від лікарів і вбиває швидше від катів. Оберімо перше», – закликав владика Володимир.
Опісля Божественної Літургії усі присутні помолилися панахиду за померлих колег, які загинули на війні чи померли внаслідок боротьби з коронавірусом.
Відтак урочистості продовжилися у Митрополичих садах, де відбулося нагородження лікарів та неформальне спілкування.
Організатори урочистостей: Львівська Архиєпархія УГКЦ (Реферантура у справах душпастирства охорони здоров’я), Департамент охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров’я Львівської міської ради, Львівська обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я України.
