Сьогодні хочеться бажати Церкві єдності та первісної ревності. В цей спосіб ці побажання скеровуємо і до нас самих, бо ми є членами Церкви. Часто можна почути від людей докори, як в Церкві це чи інше може трапитися. А що таке Церква? Це кожний християнин, Ти і я! Свята Церква грішних людей! На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир під час проповіді у храмі Зіслання Святого Духа смт Наварія у день П’ятдесятниці. Цього дня храм відзначив своє 150-ліття. Також під час Божественної Літургії о. Ігор Гарась отримав право носити хрест із прикрасами.
«Сьогодні святкуємо день народження Церкви, а також 150-ліття нашого храму у Наварії. Це наше спільне свято, свято кожного християнина. Що я подарую сьогодні собі?» – запитав на початку проповіді владика Володимир.
Проповідник зауважив, що кожна народжена людина отримує свідоцтво про народження. Відтак він закликав подивитися на початок, на свідоцтво про народження Церкви.
«Це свідоцтво подає у Діяннях Апостолів св. Лука, лікар, який став християнином. На п’ятдесятий день після Воскресіння апостоли разом з Богородицею були зібрані в горниці (світлиці) одного дому в Єрусалимі. В цей час юдеї з усіх околиць сходилися в Єрусалим святкувати свято Schawuot (свято «Подяки за врожай» – кінець жнив, збирання пшениці в Палестині). Водночас була тоді святкова згадка про передачу Божих заповідей Мойсею на горі Синай», – розповів він.
На переконання Архиєрея, горницю, світлицю, можна порівняти до материнського лона, з якого народжується Церква. У цій зародковій клітині перших учнів, які моляться, визріває щось нове, що заволодіє невдовзі цілим світом. До цього часу ще не було Церкви як такої. Було певне коло учнів, але вони після Воскресіння Вчителя були в сумнівах, перестрашені. З цього ніколи б не постала Церква, зеніт якої відбувся саме у день П’ятидесятниці.
Владика Володимир також припустив, що Святого Духа тяжко зрозуміти людським розумом, можливо також багато хто вважає, що Він – щось недосяжне, абстрактне. Багато людей не можуть собі з цим порадити. Вони намагаються вірити у Нього, але не можуть собі уявити, що б з Ним пов’язувало.
Проте за словами проповідника в цьому нам може допомогти Слово Боже: «Лука пише так: “Аж ось роздався зненацька з неба шум, немов подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти” (Ді. 2, 2-4). Отож Святого Духа сприймаємо органами слуху, чуття, зору і мови. Також ми на хрещенні намащуємо відповідні члени тіла олією з відповідними молитвами. На миропомазанні намащуємо миром чоло, очі, ніздрі, уста, вуха, груди, руки, ноги».
«Вогонь Святого Духа спалив у апостолів страх і непевність, вони почали мужньо проповідувати. Цілий світ став адресатом Доброї Новини, бо присутні люди почули свої рідні мови», – підкреслив проповідник.
Відтак владика Володимир пояснив: «Цей образ нагадує нам про змішання мов, як нам розповідає книга Буття. На початку усі люди розмовляли однією мовою: “Уся земля мала одну мову й одні слова” (Бут. 11,1). Та людьми опанувала гордість і почуття величі, вони вирішили збудувати вавилонську вежу, яка сягала б аж до неба. Тоді були помішані їхні мови, щоб не розуміли одне одного (пор. Бут. 11, 7). Коли одна людина не розуміє, що інша говорить чи має на увазі, тоді неможливо творити будь-яке спільне діло. А коли люди розмовляють “однією мовою”, їх об’єднує спільна думка чи ідея, то можна робити разом великі справи».
Архиєрей переконаний, що П’ятдесятниця є відповіддю Бога на вавилонське змішання мов. Бог бажає, щоб люди говорили спільною мовою і творили щось стійке, зокрема Церкву, яка існує в різних культурах і народах, творячи одну спільну християнську родину. Йоганн Вольфґанг Ґете сказав: «Європа народилася в паломництві, а християнство є її рідною мовою». Ця мова християнства є часто під загрозою. Тому молимося щоденно на Святій Літургії: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє Отця і Сина і Святого Духа, нині повсякчас і на віки вічні.
«З цієї нагоди питаймо себе особисто: Чим наповнене моє серце? Свята не є лише для того, щоб святкувати, а ставати досконалішими, святими», – просить проповідник.
Також єпископ-помічник Львівської Архиєпархії привітав вірних з ювілеєм їхнього храму.
«Нас сьогодні об’єднує 150-літній ювілей храму у Наварії. Цей храм дихає довгою історією. Яку ж мудру інвестицію зробили ці особи, які його будували, жертвували свої матеріальні ресурси і час, дбали і дбають про його красу! Вже 150 років лине в цьому храмі за них молитва. І так буде до кінця світу. Коли освячується храм, а зокрема престіл, то Архиєрей разом з народом призивають Святого Духа, щоб в цьому храмі ми прославляли Бога псалмами, і піснями і таїнственними службами, і постійно величали Його милосердя. Ось яке найперше задання храму», – наголосив він.
«Святий Дух є утішителем, так як ми кличемо Його у нашій відомій молитві «Царю Небесний». З ним варто подружитися. Він ніколи не приходить сам, а приносить щедрі дари. Відкриймо серця на ці дари!» – попросив владика Володимир.
Також було зачитано грамоту, якою Митрополит Ігор нагородив о. Ігоря Гарася, адміністратора парафії Зіслання Святого Духа у Наварії та протопресвітера Сокільницького деканату, правом носіння хреста з прикрасами.
«Висловлюю Вам сердечні слова вдячності за Вашу ревність, посвячене і трудолюбиве служіння на Господній ниві для Божої слави і добра Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви. Дякую Вам за сумлінне виконання покладених на Вас душпастирських обов’язків та надаю право носити нагрудний хрест із прикрасами», – йдеться у тексті грамоти.
«Хай Всемогутній Бог обдаровує Вас рясними духовними дарами, миром, міцним здоровям, просвічує на дорозі пізнання відвічних правд, освячує своїми ласками, щоб скріплений ними у вірі Ви поступали у святості й любові до Нього на благо нашої Церкви та українського народу! Благословення Господнє на Вас!», – побажав Архиєпископ і Митрополит Львівський.
Грамоту від імені Високопреосвященного владики Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського, вручив єпископ-помічник, Преосвященний владика Володимир.
На завершення Архиєрейської Літургії з нагоди ювілею храму подячними грамотами від Митрополита Ігоря були нагородженні активні парафіяни.
Відтак відбулося освячення води та урочистий обхід довкола храму.
