Ді 1,1-12,
Лк 24,36-53.
Бог любить нас безмежно, тому що Він – Любов, не обмежений ніким і нічим! Ось слова самого Бога, Ісуса Христа: «Людський Син не прийшов, щоб послужили Йому, але щоб самому послужити, віддати свою душу як викуп за багатьох» (Мр 10,45; о. Тур.) Господь дорожить спасінням будь-якої людини, бо Він покликав її до життя, творячи безсмертну душу, щоб вона була щасливою та вічно блаженною. Ісус заплатив високу ціну за щастя кожної особи, помираючи в терпіннях на хресті з любові до людського роду! Ніхто не може справедливо нарікати на Бога, бо Господь поставив ціну свого життя за вічне щастя кожного і кожної із нас! Бог створив світ і усе в ньому вчинив так, щоби було добре! Людина порушила Божий закон, спротивилася Богові, сказала, що не буде Йому служити, не повірила, що уся доброта для неї – любов, злагода та гармонія – проєктується Богом. За бунт проти Господнього закону, впадаючи у сильце змія, люди строго заплатили; правда, Бог не відвернувся від людини, не відкинув і не засудив її, лиш велів ангелу прогнати її з раю. І Господь виховує людей, провадить їх так, щоб спасати їхні душі. За гріх людини, за неслухняність Богові треба було заплатити рівною ціною, Божою ціною, бо було ображено найвищий маєстат. Тому сам Син Божий прийшов на світ, щоб винагородити Небесному Отцеві, перепросити Його від імені людей за вчинене беззаконня. Святий апостол Павло, перестерігаючи та напоумляючи людство, написав: «Ви куплені ціною; не ставайте рабами людей» (1Кр 7,23; о. Тур.) Хто живе згідно Божого закону, чи принаймні намагається так жити, любить Бога, виконує Його волю – таким людям нічого не страшно, бо вони свідомі, що їх очікує вічна нагорода!
Ми – щасливі, бо віримо, що Ісус Христос, Син Божий, помер ради нашого спасіння і воскрес, щоб ще більше утвердити нас у вірі та любові! Коли Ісус воскрес – з’являвся апостолам, жінкам, що ходили з Ним, утверджував їх у вірі, заохочував до бездоганного життя та пригадував про терпіння, які їх зустрінуть у житті. Бог не обіцяє людям легкого та вигідного життя на землі. І люди не дуже люблять Бога, багато із них не вірять у вічне життя, навіть рідні діти не завжди, особливо за кордоном, хочуть навіть поховати батьків. Прийдуть у похоронне бюро, відвідають померлих батька чи матір, а у день похорону не усі приходять, кажуть, що це – робота, просто праця похоронної служби. А Ісус воскрес, приходив до учнів у тілі, їв рибу та мед, розмовляв і проходив до них у зачинене приміщення крізь стіни чи замкнені двері. Воскресле тіло Спасителя мало інші властивості й проникало усе так, як наша думка проникає на далекі чи близькі відстані до приміщень або інших об’єктів!
Сорок днів з’являвся та приходив до учнів Ісус Христос. Сталося: коли Він перебував із учнями, розмовляв та їв з ними, вивів їх до Витанії, поблагословив їх, ступив кілька кроків вперед і став підноситися вгору. Ісус відірвався від землі без жодного апарату чи мотору, без колісниці, лиш своєю могутньою божественною силою возносився вгору на очах присутніх у небо видиме й невидиме. Потім зір людських очей уже не міг досягнути висоти, на яку піднявся Христос, що став невидимим. Ісус поніс зі собою у небо також людську природу, бо Він – Бог і Людина в одній особі! Поніс у небо все, щоб перемінити ті відчуття, які посідає наше тіло. Ось як побожний автор висловився про акт вознесіння Христового на небо: «Людську природу, Христе, що впала, ти оновив і зішестям твоїм возніс із собою, і нас прославив» (Утреня свята, п. 3, ірмос). А побожний автор книги «Пасхальна радість», Ансельм Грюн, так висловлюється про вознесіння Христове: «… Він і нас взяв зі собою до неба, нашу життєвість, нашу сексуальність, наші страхи, нашу тугу та прагнення, наші потреби і пристрасті…» (вид. Місіонер 2007, стр. 126). Людина часто заплутується у своїх прагненнях, вирішеннях питань, певних діях тощо, не раз попадає в сіті демона, у непевність, гординю… Наше тіло піддається залякуванню, духовним провокаціям, гордовитість дошкуляє нам, ніби якісь кайдани накладаються нам на руки! Але Ісус вознісся і тим перемінив усі страхи, непевності та дає силу людині приборкувати всякі пристрасті, які охоплюють нас. Довіряймо Христові, Він – наш Бог, наш Спаситель та визволитель від усякого зла! Господь переміг смерть та демона, підняв людину на небо зі своєю людською природою, маємо відкриту можливість прийняти запрошення Ісуса, щоб сміливо прямувати в небо! Його дорога найправильніша, непомильна, єдина, хоч не легка, але здійсненна для кожної людини. Вписуймося в Його життя та здійснюймо волю нашого Спасителя, щоб стати учасниками Небесного Царства! Люблячий Ісус допомагає нам і очікує нашого приходу, щоб нагородити нас! Не концентруймо уваги на собі та своїх проблемах, лиш: «… відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, терпляче прямуймо до тієї боротьби, що перед нами, – дивлячись на начальника віри й вершителя, на Ісуса, який, замість належної йому радости, перетерпів, не зважаючи на сором хреста і сів праворуч Божого престолу» (Євр 12,1-2). Хай Святий Дух просвітить наш розум та наше серце, а пресвята Богородиця зберігає нас під своїм святим Покровом!
Поклонімося Христові з великою радістю, як це вчинили апостоли при Його вознесінні, та, охоплені торжеством свята Вознесіння, повертаймося до наших домівок, прославляючи Бога! Вітаю усіх та бажаю радості свята Вознесіння Господнього, миру в серцях, рівноваги духу, здоров’я та Божого благословення!
+ Ігор
Митрополит Львівський
2 червня 2022 р. Б., храм Вознесіння ГНІХ, монастир ЧСВВ, м. Золочів
