Сьогодні святкуємо другий кохавинський празник, оскільки під покров св. Герарда посвячений місцевий монастир. В постаті праведної людини відчитуємо також пророчі вказівки на власну дорогу життя. Про це сказав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир під час проповіді до вірних в Кохавині у 17-ту Неділю після Зіслання Святого Духа.
На початку проповіді владика Володимир звернув увагу на уривок сьогоднішнього Євангеліє: «На сторінках сьогоднішнього євангельського слова зустрічаємо Ісуса, який приходить у поганський край. Чому він туди пішов, чому покинув рідну Галилею і пішов немов би за кордон, навіть якщо це було біля 40 км. від Галилеї. Можливо хотів разом зі своїми учнями відпочити, зробити собі таку своєрідну відпустку. В такий спосіб можемо Ісуса оправдати, бо постійні зустрічі з людьми, проповіді, оздоровлення, слухання різних потреб були виснажливими, особливо коли треба людині вказати дальшу життєву дорогу. Ісус є для всіх доступний».
Проповідник пояснив, що хананеї як погани чи язичники не мали конкретного Бога. Вони плекали культ плодовитості, був Бог дерев звірів… Але їм бракувало Бога для людини. Тому і процвітала магія, ворожіння… І ось,– веде далі думку архиєрей, – підійшла до Ісуса жінка хананейка, людина цього краю, просити за свою дочку, яку мучив біс. Напевно ця жінка шукала помочі в різних цілителів, божків, яким поклонялася, але безуспішно. Страждання дитини спонукали її шукати далі і нарешті привели до Ісуса Христа. Напевно вона чула про цього цілителя з Галилеї, якому біси коряться. Вона знала, що ізраїльський народ очікує месію і деякі вважають саме його месією.
«Тут є для нас певна трудність, ми не розуміємо поведінки Ісуса. Він не реагує на прохання жінки. Той, який завжди говорить про любов до людей, в даній ситуації мовчить. Чує, але не відповідає. Вже учні заступаються за жінку. І тоді є відповідь Ісуса, правда на перший погляд вона може здаватися жорстокою: Він не каже, що не допоможе, бо на відпочинку, а тому що ця жінка не належить до ізраїльського народу. І знову можемо мати трудність з Ісусом, бо Він сам закликав учнів проповідувати скрізь, до всіх народів. І як це разом поєднати. Чи Ісус сам себе заперечує?» – запитує єпископ- помічник
«Подивімося на Ісуса і жінку. Тут можна зауважити процес переміни, бо все потребує часу. Юдеї, ізраїльтяни ненавиділи поган, називали їх псами. Ісус вже злагіднює мову, кажучи: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам». Тут є також певна символіка: Погани не отримували того хліба в переносному значенні, бо не приймали Ісуса Христа за месію. А сам Ісус говорить про себе: Я хліб життя! (Ів 6,48)» – додає владика Володимир і пояснює: «Жінка хананейка знайшла в Ньому месію, бо називає Ісуса Сином Давида. А Ісус відразу не реагує, бо чекає на віру людини. На Сході жінки просили для дітей милостиню. Ісус сам не мав нічого матеріального, щоб дати, але дав щось більше, духовне, виганяючи біса. Ісус хоче нам показати, що людина має властивість змінюватися, треба дати їй шанс. А що привело до зміни думання самого Ісуса? Віра жінки!»
На його переконання, релігія і наука Ісуса базується на вірі, а не законі. Він не дивиться на походження людини. Навіть якщо Ісус в даному випадку на перший погляд виглядає жорстоким, Він реагує внаслідок молитви-прохання жінки і любові матері. Можна сказати по-людськи: Для Ісуса був сенс покинути стежки дитинства, рідний Назарет, Галилейське озеро, щоб знайти віру в поганському краї. Тут вказана важливість молитви матері за дитину.
«Сьогодні святкуємо другий кохавинський празник, оскільки під покров св. Герарда посвячений місцевий монастир. В постаті праведної людини відчитуємо також пророчі вказівки на власну дорогу життя. Вибравши дорогу монашого життя, Герард добровільно відрікається багатства та демонструє цілковитий послух. Це не означає, що він нічого не мав. Він багато роздавав. А Бог його та монашу братію щедро обдаровував великими ласками, можливостями послужити потребуючим. Бог гордим противиться, а покірних обдаровує великою благодаттю», – зазначив проповідник.
За його словами, святий Герард був мудрим менеджером та маркетологом, робив правильні інвестиції, був далекоглядний, бо інвестував у вічність. Вибираючи убоге життя, бачив в цьому перспективу Царства Небесного.
«Ми споглядаємо на постать св. Герарда, який є покровителем материнства. Він є опікун матерів, які очікують народження дитини, або довший час чекають на цей дар. Ще не все дитину народити. Також є нелегкий процес її виховання», – сказав він.
«Нехай наша молитва лине сьогодні з глибини, серця, щоб її почуло ціле небо. А відповідь прийде. Бажаю Вам і собі такої віри, яка б могла змінювати не так Бога, а радше нас!»– побажав на завершення Преосвященний Володимир.
