Слово Митрополита Львівського у п’яту неділю по Зісланні Святого Духа

Рм 10,1-10;
Мт 8,28-9,1.

Ісус Христос прийшов у світ в людському тілі, щоби спасти людей від вічної сатанинської неволі, від вічної муки, від незмінної темноти, постійного терпіння тощо. Вічна мука чи вічне терпіння означає, що таке тривання ніколи не закінчиться. Нам трудно це зрозуміти, бо ми – люди, які появилися в часі, й нашим розумом не можемо збагнути вічності, це – Божий атрибут, а наш розум – обмежений! Господь не творив зла для людини. Так, уже існували злі сили, демони, які, подібно як і люди, вибрали для себе зло, відхиляючись від Бога, вічного Добра! Святий апостол Матей описує одну із подій, яка сталася в гадаринському краю за життя Ісуса Христа на землі. Ісус Христос прибув у цей край, щоби послужити людям, лікувати їх від недуг, воскресити померлих, прогнати демонів з людей тощо. Лиш ступив ногою на землю цього краю, відразу зустрів двох чоловіків, опанованих дияволами. Вони дрижали перед Христом, назвали Його Сином Божим, пізнали Його та обурювалися, що прийшов туди, щоб мучити їх перед часом. Досі їх ніхто не мучив, вони спокійно перебували в людях, що мешкали в гробницях та нападали на перехожих, і демони почувалися панами положення. Лиш Син Божий перейшов дияволам дорогу, почули страх, загрозу великої сили, проти якої вони не могли встояти. До цього часу демони вільно переходили дорогу людям, не тільки фізично, але й духовно перешкоджали прямувати до спасіння. Сатанинські сили відразу відчули небезпеку вигнання, тому поспішно просили Ісуса, щоби послав їх у стадо свиней. Самі не могли увійти в безрогих тварин, навіть такої свободи не мали, тому принижувалися й просили Господа дозволу полонити свиней. Отримали його – і стадо вмить втонуло у воді, бо демони ще й у такий спосіб познущалися із людей. Що з усієї тієї історії вийшло? – Відбулася зустріч Христа із мешканцями міста, які просили Спасителя, щоб відійшов з їхніх околиць. Ісус залишив їх! Мешканці не вибрали Бога, не прийняли вічного Добра, лише залишилися на низькому рівні свого життя, хоч мали шанс запросити Спасителя! Так чинить кожна людина: якщо не вибирає Бога – тоді вибирає зло, демона. Бо тут не діє нейтральна смуга, хтось – із Богом або проти Нього! Мешканці гадаринського краю вибрали зло, замість вибрати Добро! Люди сказали, що не пустять Бога до себе, і Господь послухав людей, залишив їхні серця. Стадо свиней стало дорожче від душі людини, а Ісус дав глибоке визначення душі: «Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?» (Мт 16, 26). Не стадо свиней, але цілий світ не вартує того, щоби продати душу демонові на вічні муки! Святий апостол Павло, розуміючи, що вартує душа, писав до римлян про велике бажання його серця, щоб люди спасли свої душі. Він зі сльозами закликав людей, щоб вірили в Ісуса Христа і щиро визнавали це!

Ваш храм присвячений святим Володимирові та Ользі, це – святі з нашого народу. Заможні люди, які посідали авторитет, славу та багатство. Славний князь Володимир та його бабуся, княгиня Ольга, яка багато вперед прийняла віру в Христа, стала християнкою. Передання розповідає, що з Греції прибув якийсь філософ до Русі й розповів Володимирові про страшний суд, показуючи картину того суду. Навіть такого могутнього князя і завойовника сколихнула ця розповідь, і він глибоко задумався над прийняттям віри в Бога. Правда, не думав лиш про себе, але й про свій народ, що був йому підвладний. Не відразу й не поспішно став християнином, бо ще ходив завойовницькими походами, зокрема, на Крим (988), і завоював його. Після усяких історій охрестився князь і за згодою більшості хрестив свій народ. Залишив з народом поганство, а вибрав добро, став християнином, вибрав віру в правдивого Бога, покидаючи поганство, зло, в якому перебував сам та його народ. В такий спосіб Русь ставала християнською країною, а люди – християнами! Вибираймо постійно добро, покидаймо зло, демонські затії, які провадять до вічного покарання, ведуть до пекла! А наш край, наша Україна буде тривати тому, що ми міцно тримаємося правдивої віри в Бога, в цього Ісуса, якого вибрав праведний Володимир, наш славний князь та хреститель Русі-України! Святі рівноапостольні Ольго і Володимире, випросіть глибокої віри для нашого народу, миру Україні та здоров’я нашій нації: «Бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння» (Рм 10,10). Пресвята Богородице, рятуй наш народ, наш край та нашу землю від невидимих та видимих ворогів!

+ Ігор
Митрополит Львівський

25 липня 2021 р. Б., храм святих Володимира і Ольги, м. Львів

Останні новини

«Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну» ― ця істина від Митрополита Андрея...
Понад тисячу осіб 1 жовтня взяли участь у щорічному з’їзд осередків руху «Матері в молитві» Львівської Архиєпархії Української...
Кафедра богослов'я УКУ, Інститут екуменічних студій УКУ та БО Фундація "Андрей" запрошують на четвертий із серії відкритих семінарів...
В Україну із першим візитом прибув верховний капелан Лицарів Колумба ― Архиєпископ Балтіморський Вільям Едвард Лорі. Під час...
Сьогодні, у понеділок 3 жовтня 2022 року, до Львівської Архиєпархії з робочим візитом завітала відповідальна за проекти "Реновабісу"...