2 червня 2021 року відбулася lдесята Всеукраїнська проща духовенства Української Греко-Католицької Церкви до Перемишлян. Моління прощі очолив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський.
В умовах карантинних заходів проща була нечисленною – вірні могли долучатися до молитви через онлайн-трансляцію з храму святого Миколая у Перемишлянах (вул. Галицька 69). Завдяки цьому традиційна зустріч священства цьогоріч все-таки відбулася.
Архиєрейську Божественну Літургію Митрополит Львівський звершив у співслужінні Преосвященного владики Тараса, єпарха Стрийського, Преосвященного владики Петра, єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії, Преосвященного владики Богдана, єпископа-помічника Стрийської єпархії, та духовенства Львівської Митрополії. По завершенні Літургії також був звершений Молебень до блаженного священномученика Омеляна.
Слово проповіді Митрополит звернув на роздуми про глибину та відповідальність священничого покликання, засвідчені як через старозавітнє священство, так і через сьогочасне служіння, яке нерідко звершується через мучеництво. Звертаючись до вірних, Архиєрей наголосив: «Дякую усім, хто прибув на це моління, бо коли стаємо молитовною спільнотою перед Богом, наші моління легше підносяться до небес і зібрані воєдино – очищуються, линуть до Отця Небесного!.. Це зібрання, це пілігримство, яке присвячене блаженному отцю Ковчу Омеляну і відбувається кожного року з великою участю наших священників, означає богомілля духівництва до Отця з небес! Це Бог вибирає священників, щоб служили Йому, проживаючи праведно та служачи щиро своєму народові». Митрополит навів приклад служіння особливих біблійних постатей – Мойсея, первосвященика Онію, через яких Господь чинив свою волю, показуючи людині могутність своєї сили; а також Ясона, що, захопивши священничу владу силою, був безбожником і чинив чимало лих. «Властивість священників – заступатися й поправляти; вони – гавань народів, заступники для змилування Бога, посередники між Богом і людьми» – процитував Митрополит святителя Івана Золотоустого.
Особливим словом проповідник загадав блаженного свщенномученика Омеляна, наголосивши на його чистому, непохитному служінні, за яке був заарештований і потрапив до концтабору Майданек. «Сьогодні знову особливо вшановуємо, молимо та подивляємо життя нашого блаженного священника, отця Омеляна Ковча, який ступав ногами цього міста, молився у цьому храмі, спасав людські душі, рятував євреїв та давав гідний приклад священника… Був ревним та відповідальним священником, який відзивався до своїх вірних, щоб йому не було соромно перед Господом за їхню віру». Приклад мужнього служіння священномученика і зараз надихає священство – не боятися вчиняти Божу волю, навіть ціною страждань нести Його святе слово людям. «Мав одну добру перспективу: служити Богові, послуговуючи та люблячи людей! Радів й дякував Господу за те, що там знайшовся, й на певний час став ніби містком, через який людські душі переходили до вічності. Не нарікав, не звинувачував Господа за такий важкий стиль життя, лиш задовольнявся тими обставинами, в яких знайшовся!»
Проща до Перемишлян присвячена постаті блаженного священномученика Омеляна (Ковча), капелана УГА, новомученика і покровителя душпастирів УГКЦ. Віддано звершуючи своє священниче служіння, отець Омелян виступив на захист євреїв під час німецької окупації Галичини – рятував їх через хрещення і видання метрик про здійснене Таїнство попри заборону окупаційної влади; звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії був заарештований та ув’язнений – спершу у Львові, а в 1943 році – в концтаборі «Майданек» біля Любліна (Польща). Тут перебував аж до самої смерті, таємно продовжуючи душпастирську діяльність, звершував Літургію та уділяв Таїнства ув’язненим. Попри старання родини і Митрополита Андрея відмовився від звільнення, пожертвувавши своє життя для служіння в’язням. Тяжко захворів і помер 1944 року.
Під час пастирського візиту в Україну Святіший Отець Папа Іван-Павло ІІ 27 червня 2001 року проголосив блаженними 28 українських мучеників і вірних слуг Божих УГКЦ, серед яких і «пастиря Майданека», священномученика Омеляна.
Довідка – Вікіпедія
