«Бути певним у непевному завтра» – цикл духовних роздумів ієромонаха-студита Іллі (Мамчака), про те, що є близьким для серця й потрібним для внутрішньої постави та у діалозі з Богом. Про підсвідоме бажання мати опору та шукати Бога, про людські страхи та мужність, про надію та її значення у життєвій дорозі. Духовні роздуми будуть корисними для розуміння себе, а для когось, можливо, стануть орієнтиром у пошуках відповідей на внутрішні запитання.
Як не падати духом у такий складний час?
Василій Великий каже: «Не зупиняйся на смертному, неначе воно вічне, і не зневажай вічного, наче воно минуще. Не турбуйся про тіло, бо воно тлінне, піклуйся про душу, яка безсмертна. … тілу дати їжу та одяг, а душі – накази доброчесности, благопристойне виховання, вдосконалення чеснот, подолання пристрастей. …тіло бажає протилежного духові, а дух – протилежного тілу, і супротивні вони один одному (Гал. 5, 17)». Якщо ми не зупиняємося на тимчасовому нашому житті, а погляд свій спрямовуємо до Господа, то від Господа ми отримуємо силу. Душа так само, як тіло, потребує поживи. Ми не можемо нашій душі давати що-небудь, а те, що її робить сильною. У людини завжди є боротьба, вона має постійно вибирати. «…пильнуй, щоб ти, піддавшись тілу, не потрапив під владу гіршого» – говорить Василій Великий і пояснює причину цього: «Коли ми зважуємо на терезах, то, навантажуючи одну шальку, полегшуємо іншу. Так само і з тілом та душею: надлишок для одного спричиняє нестачу для іншого. Коли тіло розкошує й обтяжене повнотою, тоді розум слабне і стає неспроможний правильно мислити. А коли душа роздумами про блага піднесена до належної їй величі, наслідком цього є занепад фізичних сил». Неможливо, щоб ми могли тілу вгодити, і щоб наша душа була піднесена до Бога. Завжди щось одне перемагає.
Також я думаю, все залежить від того, що ми шукаємо. Святе Письмо нам говорить не покладати надію на людей, але на Господа, а саме у Псалмах можна знайти такі слова: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть». Тому нашою надією є не хтось інший, як Ісус Христос.
Розмовляла Христина Нищей
Спеціально для пресслужби Курії Львівської Архиєпархії
