Тут, на Святоюрському пагорбі, в особливий спосіб відчуваємо, що саме у молитві знаходимо силу, щоб йти дорогою вперед і не зупинятися. Переконаний, що насамперед молодь потребує розуміння. Замало просто бути поруч. Молодій людині дуже важливо у священнику бачити духовного батька і друга. Того, хто підтримає і вислухає, а також зуміє вести. Такими думками поділився отець Михайло Кушнір, сотрудник Архикатедрального Собору св. Юра, в нашій ексклюзивній розмові з нагоди Дня молоді, який святкуємо в нашій Церкві у Квітну неділю. Зі священником також розмовляємо про його душпастирські обов’язки при Архикатедрі, досвід праці з молоддю, а також про здобутки, роль семінаристів у душпастирському служіння, про виклики і труднощі, цінності, мрії й плани на найближче майбутнє.
Слава Ісусу Христу! Отче, насамперед поділіться, будь ласка, якими є ваші обов’язки, як сотрудника Архикатедрального собору св. Юра?
Слава навіки! Моє служіння у Соборі св. Юра є дуже багатогранним. Воно виходить далеко за рамки молитви. Я є духівником спільнот: «Святоюрська молодь», «Марійська дружина», «Почитателів Найсвятішого Серця Христового». З ними я маю зустрічі кожного місяця чи тижня. Окрім цього, щоденно служимо Святу Божественну Літургію, сповідаємо людей, проводимо духовні зустрічі з людьми і науки з нареченими. Це все дуже поєднано між собою. Окрім цих трьох спільнот, я також є духівником садочку «Арніка» і центру дитячої творчості «Веселка». Зазвичай ми з ними збираємося у Львівській національній філармонії.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про вашу працю з молоддю при соборі св. Юра.
З Святоюрською молоддю збираємося щочетверга. Традиційно о 18:00 молимося Святу Літургію, а після цього проводимо зустріч у Катехитичному класі. Під час зустрічей зазвичай порушуємо дуже різні теми. У перший четвер місяця розважаємо над Святим Письмом. Впродовж інших трьох тижнів можемо переглядати фільми, чи просто за чаєм розмовляти на різноманітні духовні теми, обговорювати катехизмові частини. Тематику зустрічей зазвичай пропонує молодь. Час від часу, зокрема у літній період проводимо інтерактивні ігри у Митрополичих Садах.
Хотів би наголосити, що наша молодь є дуже активною, живою і діяльною. Саме тому впродовж року маємо чимало спільних заходів. У січні традиційно проводимо спільну «Просфору». Під час цього заходу отримуємо благословення нашого єпископа. Опісля організовуємо спільну коляду і з нею відвідуємо домівки наших парафіян.
Долучаємося до заходів Комісії у справах молоді Львівської архиєпархії чи інших заходів, на які нас запрошує Церква.
Також з ініціативи нашої молоді раз на місяць відвідуємо сиротинець на Левандівці. Щоправда впродовж останнього року через обставини пандемії не маємо можливості відвідувати дітей. Проводимо з дітьми різноманітні інтерактивні заняття. На наш погляд, дуже важливо створити середовище, в якому діти будуть почуватися потрібними і бачити, як можна проводити час.
Рівно ж традиційним заходом нашої спільноти є передпасхальні і передріздвяні реколекції та інші поїздки: на лижі, різноманітні екскурсії. У час Великого посту беремо участь у загальноміській хресній ході, відвідуємо плащаниці у церквах Львова. Беремо участь у прощі до Унева. Поза минулого року мали посвяту в офіційне членство Святоюрської молоді. Під час цього кожен отримав футболку з логотипом нашої спільноти. На жаль, у 2020 році з добре відомої всім карантинної причини ми не змогли провести посвяту молоді.
Традиційно наша молодь активно бере участь у щомісячних вечірніх чуваннях кожної першої п’ятниці місяця, які організовуємо у нашому соборі. Також щороку з спільною молитвою відвідуємо могили видатних українців: Володимира Івасюка, о. Маркіяна Шашкевича. В такий спосіб виховуємо патріотичний дух молоді.
Маємо гарну традицію разом святкувати день молоді. Цей час для нас є гарною нагодою розповісти іншій молоді про нас і запросити їх приєднатися у наше товариство.
Ще пригадую, у вересні ми організовували День бібліотеки. Завдяки цьому ми поповнили нашу бібліотеку новими книгами. Обов’язковим щорічним заходом є свято Миколая.
Дякую, зрозуміло, а чи маєте якісь особливі традиції пов’язані зі спільнотою «Марійська дружина»?
Наша «Марійська дружина» в основному складається з дівчат, які беруть участь у спільноті «Святоюрська молодь». Проте у перший вівторок місяця маємо окремі зустрічі. Традиційно дівчата одягаються у вишиті строї. Особливим місяцем для цієї спільноти є травень, позаяк у цей час особливо почитається Пречиста Діва Марія. У травні вони щоденно тримають хоругви під час молебню до Богородиці. На завершення травня завжди є обхід з чудотворною іконою Теребовлянської Богородиці. Під час цього обходу молодь несе вельон. Це їхня особлива традиція, що підкреслює участь у спільноті «Марійської дружини». А 14 жовтня у день Покрови Пресвятої Богородиці вони святкують свято своєї спільноти. У переддень відбувається прийняття нових членів.
Отче Михайле, звідки ви черпаєте сили і натхнення для праці з молоддю?
Найперше сама молодь додає сили і натхнення рухатися дальше. В особливий спосіб прошу Святого Духа про мудрість, мужність і силу, щоб реалізовувати своє покликання: бути добрим душпастирем. Я мав таке бажання від самого дитинства. Ймовірно воно додає мені сили і енергії рухатися вперед і творити щось нове, ділитися своїми цінностями з підростаючим поколінням. Дуже сподіваюся, що вони також зуміють реалізувати себе у житті.
Дуже часто можна почути, що на молодь нарікають. Кажуть, що молодь вже зовсім інша. Якою, на вашу думку, є сучасна молодь і чого найбільше потребує?
Сьогоднішня молодь звичайно є іншою. Ще 10-15 років тому все було зовсім по-іншому. Той час мав свої виклики, а сьогодні є свої. Я би сказав, що сьогоднішня молодь є незалежною, амбітною і цілеспрямованою. Я пишаюся тим, що чимало членів нашої спільноти добре розуміють чого вони прагнуть досягнути у своєму житті. Природньо, що хтось ще перебуває у пошуку. Проте у спільноті ми допомагаємо один одному себе віднайти. Як духівник, дуже часто наголошую, під час зустрічей, що ми збираємося, щоб шукати Христа і разом рости в Бозі й у вірі.
Дуже важливо просити в Бога сили крокувати вперед незважаючи на ті виклики, які постають сьогодні перед нами.
Переконаний, що насамперед молодь потребує розуміння. Замало просто бути поруч. Молодій людині дуже важливо у священнику бачити духовного батька і друга. Того, хто підтримає і вислухає, а також зуміє вести. Тому молодь приходить у спільноту і тягнеться до священників. Без сумніву, що молодь сьогодні переживає свої виклики. Багато хто закривається у своїх домівках і комп’ютерах. Пригадую, незабутній час, коли я був у молодіжній спільноті при парафії св. Арх. Михаїла, що на Сихові. Наш духівник нас формував. Те, що я здобув колись у цій спільноті цим я живу досі і ділюся з молоддю тут. Особисто розумію важливість, щоб не закриватися у домівках, а виходити за межі і йти на пошук приятелів. Бути у спільноті. Це те, що будує і від чого ти зростаєш. Це духовно скріплює.
Також розкажіть, будь ласка, детальніше про заходи, які організовуєте, зокрема про традиційні щомісячні Вечірні чування у соборі. Звідки з’явилася така ініціатива? Що насамперед ви хочете людям цим донести? < Вечірні чування у нашому Соборі у кожну першу п’ятницю місяця є давньою практикою. Ця традиція походить від спільноти «Почитателів Найсвятішого Серця Христового». Одним з важливих моментів цієї спільноти є зібрання на молитву до Христа Чоловіколюбця, власне у першу п’ятницю місяця. На основі цього ми склали програму наших чувань. Традиційно ми їх розпочинаємо з Акафісту до св. Антонія Падуанського, оскільки в графіку собору в п’ятницю ввечері встановлено Акафіст до св. Антонія. Опісля молимося до Христа Чоловіколюбця. Під час чувань розважаємо над попередньо підібраною духовною темою. Молитовно наші чування завжди супроводжують своїм співом семінаристи. Особливим моментом є чаювання. Я називаю це також тривалістю молитви цих чувань. Тому, що люди зустрічаються одні з одними і можуть спілкуватися. Людям дуже подобаються Вечірні чування. Маємо чимало позитивних відгуків. Тут, на Святоюрському пагорбі, відчуваємо, що саме у молитві знаходимо силу, щоб йти дорогою вперед і не зупинятися. Отче, дякую за детальне пояснення. Які маєте плани чи ідеї на найближчий час, як сотрудник Архикатедрального собору св. Юра?
В Соборі буду намагатися і надалі провадити призначені мені обов’язки. Карантин трохи зупинив життєвий процес. Проте ми працюємо над тим, щоб відроджувати наше життя. На найближчий час плануємо виїзди з молоддю. В такий спосіб будемо далі провадити і виховувати нашу молодь. Дуже хочеться бути добрим прикладом для інших у духовному зростанні. Виконуватиму обов’язки, які є на мене покладені, а також ті, які ще мені доручатиме отець-настоятель.
Хто є для вас як священника особисто є прикладом для наслідування?
Мій духівник з дитячих літ – о. Володимир Білоцький. Саме він мене провадив дорогою до душпастирського служіння. Сьогодні в особливий спосіб духовну підтримку та добрий приклад душпастиря відчуваю від настоятеля собору о. Романа Кравчика.
Щиро дякую Вам за розмову!
Розмовляла Христина Кутнів
Пресслужба курії Львівської Архиєпархії
