Молитовне життя — це важливий спосіб відновлення людини. Тому важливо, за словами Ісуса, вставати і молитися, щоб не ввійти у спокусу. На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир під час роздумів над Євангелієм у Сиропусний вівторок.
«Відомо, що однією з причин безсоння може бути нервово-емоційне збудження. Проте, чуємо, що коли Ісус Христос перебуває в передстрастній агонії, то апостоли, навпаки, в цей час сплять, як би це дивно не було. Невже їм байдужа доля Вчителя?», — замислюється Архиєрей.
Євангельське слово говорить, – веде далі мову владика Володимир – що Ісус знаходить своїх апостолів сплячими від смутку. Так, смуток виснажує, забирає життєдайні сили. Природно, що тоді організм намагається через сон відновитися.
«Важливим способом відновлення людини є її молитовне життя, тому важливо, зі слів Ісуса, вставати і молитися, щоб не ввійти у спокусу. Спокуса ще не є гріхом, але потрібні сили, щоб їй опертися. Сама людина не в стані це зробити, вона потребує Бога, а молитва є якраз єдністю з Богом. Ісус сам є чудовим прикладом молитовної єдності з Отцем Небесним», — переконаний єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
Владика Володимир переконаний, що Ісусові було боляче спостерігати за поведінкою учнів, яких Він сам вибрав, покликав, їм довіряв. Проте навіть в момент упадку Він не перестає їм довіряти. «Сльози Петра є відповіддю на люблячий погляд Вчителя. Тому покаяння не є лише наверненням до Бога, а передусім відповіддю людини на Його любов», — переконаний Преосвященний Володимир.