Євр 2,2-10;
Лк 10,16-21.
Сьогодні у вашому невеликому селі дуже грандіозне свято архангела Михаїла, покровителя цього святого храму! Цей храм відданий в опіку святого архистратига Михаїла, і йому уже 250 років! Ваші прадіди збудували його в 1770 році, старалися про нього, і він ще в доброму стані, слава Богу, зберігається до сьогодні. Таких сакральних пам’яток не знайдемо багато, бо певні подібні храми зруйнувалися, деякі з невідомих причин згоріли, інші за минулої союзної влади спеціально нищили тощо. Ваш храм від руйнування захистив святий покровитель цієї будівлі: архангел Михаїл. І це не має значення, у який спосіб збереглася ця церковця, але стоїть і служить вам для спільної та особистої молитви, для участі у святих Тайнах, для прослави Бога та вияву любові до Нього! Недалеко, в селі Кугаєві, ще збереглася дерев’яна святиня, старша від вашої, але вона руйнується. Вірні здобулися з допомогою певних меценатів збудувати новий цегляний храм, а ця старовинна святиня забута, покинута культурна спадщина нашого народу, храм, де мешкав Ісус Христос. Ми не маємо жодного впливу та ресурсу, щоби врятувати її і людей там уже обмаль, щоб зберегти цей чудовий старовинний храм, велику історію та культурну спадщину нашого народу. Не вдається поки що домовитися з державною управою про рятування цієї святині. І тут можна застосувати сумні слова із книги Макавеїв: «Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо» (1Мак 1,39). Такі скарги, бо святиня забута, і замість життя та радості від такої несеться смутком й руйнуванням.
Знаю, що й у вас постає новий храм, але прошу пам’ятати про ваших далеких прабатьків, які будували цю святиню, віддавали не раз, мабуть, останнє, щоб звершити будівництво Божого дому. Тому я дуже прошу вас, щоб ви не занедбали цієї святині, у якій молилися 10-12 поколінь ваших попередників села, сюди приходили інші вірні, багато із ваших рідних, близьких та незнаних із цього храму радіють вічною нагородою у небі! Ісус Христос пригадував про свій храм, щоб його берегти та ним дорожити: «… Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!» (Мр 11,17). Будуйте новий храм, але цього не занедбуйте, підтримуйте, бо це – дім Бога та великий культурний спадок ваш і нашого народу.
Тому що ми святкуємо празник, який називається Собор святого архистратига Михаїла та інших небесних безплотних сил, вартує звернути увагу, що зараз з нами у храмі моляться тисячі ангелів, невидимих небесних духів, бо тут перебуває сам Син Божий, а з Ним пресвята Богородиця, і нам необхідно про це пам’ятати! Коли приходимо у храм, пам’ятаймо про Ісуса Христа, але не забуваймо про супровід Його небесними невидимими для нас духами, яких називаємо ангелами, архангелами, херувимами, серафимами тощо. Вони присутні разом з нами, моляться, знають усіх нас, багато знають про наші справи, відношення, життя, клопоти, промахи та вдачі. Святий апостол Юда написав такі слова: «І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея…» (Юда 1,9). Апостол мав видіння, що архангел Михаїл воював з демоном, який не любить людей, бо диявол бажав би усіх забрати зі собою для терпіння у вічному вогні. А святий Іван Богослов, вивезений на острів Патмос, як покарання, мав видіння, які дарував йому Господь. Він це так описує: «І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його… І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, – повержено на землю, і ангели його з ним повержені» (Од 12,7;9). Архангел Михаїл воював проти дракона, що звався дияволом та сатаною, також з його ангелами, яких архангел скинув з неба, де вмить не стало їх. Вони, злі духи, скинуті на землю, щоб воювати проти людей, а тим самим – проти Господа, бо люди – Божі створіння. І перший успіх мав диявол у Раї, бо намовив людей до неслухняності Богові. Сам противився Господові, сатана бажав бути рівним Йому, тим поплатився, що зі світлого ангела, з Божих посланців і слуг, збунтовані ангели стали демонами, вигнаними з неба, вкинуті в огонь, а багато їх на землі до певного часу спокушатимуть людей. Ми розуміємо, що дияволи не тільки на землі спокушають людей, вони терплять силу вогню, бо Син Божий на страшному суді потвердить: «Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його» (Мт 25,41).
Одного разу Ісус Христос послав апостолів проповідувати слово Боже й наділив їх ласкою зціляти та виганяти злих духів. Вони раділи, коли повернулися й звернулися: «… Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імені» (Лк 10,17). А Ісус відповів: «… Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба» (Лк 10,18). Сатана з ангелами падав на землю, де він воює проти людей та шукає собі прихильників обманним шляхом, завертаючи грішне у привабливі упаковки. І тут, між нами, у невидимий спосіб, у Божому храмі під час Служби Божої не бракує дияволів, які працюють серед нас, щоб зробити нашу молитву неуспішною, сповіді нечесними, вчинити негідним Причастя, впливають на уяву, щоб думками бігати по непотрібних предметах, вони радо носять наші думки по світі тощо. Злі духи завзято працюють проти нашого спасіння, щоб із створінь Божих, людей чинити ворогами Господніми. А вірним треба вистояти, звертатися до Бога у часі спокуси, просити, щоб прогнав диявола. Ісус Христос запевнив своїх учнів, а разом з ними й нас: «Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить» (Лк 10,19). Пам’ятаймо, що ми не посідаємо у собі сили перемогти дияволів, але ми посідаємо духа молитви, яким взиваємо до Бога, і Він проганяє, відкидає диявола від нашої особи. Тут слід прислухатися до слів святого пророка Даниїла: «І в той час устане Михаїл, князь великий, що стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути… Але на той час твій народ спасеться, всі, які будуть знайдені записаними у книзі» (Дан 12,1). Хто призиває Господа у часі спокуси, такі спасуться! А Ісус говорить радіти тим, «… що ваші імена записані на небі». Коли Давид згрішив, Господь послав ангела, щоб вбивав народ і вмерло від чуми 70 000 люду. Згодом ангел простягнув «… руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: Досить уже! Затримай твою руку…» (2Сам 24,15-16). Давид просив Господа, щоб направив свою руку на нього, не карав людей, бо він згрішив (2Сам 24,17). І Бог послухав царя, перестав карати народ.
Звернімося до святих ангелів ревною молитвою: «Маючи природу безтілесну, розумних сил предстоятелі, трисонячною славою осяяні, ви просвітлюєте вселенну, архистратиги, і безперестанним гласом трисвяту пісню співаєте, і молитеся за спасіння душ наших» (Вел. Вечірня «Собору св. архистратига Михаїла», стихира на Литії).
+ Ігор
Митрополит Львівський
21 листопада 2020 р. Б., с. Жирівка
