1Кр 1,10-18, Мт 14,14-22;
Як 5,10-20, Лк 4,22-30.
Ісус Христос завжди милосердиться над людьми і цілий світ утримується завдяки Божому милосердю! Син Божий довідався, що Івану Хрестителю стяли голову, сів з учнями у човен й відплив у самотнє місце. Люди пішли за Ним. Вийшов та показався людям, а їх прибуло дуже багато. Люди мали потребу стати перед Богом, який їх усіх нагодував, помноживши хліб та рибу, теж зціляв усяку недугу, з чим приходили до Нього хворі особи. Бог чинить це завжди, бо земля, яку дав людству у розпорядження, до цього часу родить різні плоди, зернові культури, овочі, фрукти тощо. Люди про це забувають, не дякують, лиш уважають, що так належиться. Ми також не почули в прочитаному тексті, щоб зібраний народ дякував Ісусові за те, що наїлися до наситу, немає згадки про це? Люди, мабуть, говорили про це чудо, коли смакували хліб та рибу, а може бути, що й не усі знали про помноження хлібів? А люду зібралося дуже багато, бо самих чоловіків було коло п’ять тисяч… Потім Ісус вигоював хвороби, тобто усіх хворих, які прибували, оздоровляв. Учні сіли в човен й подалися на другий бік озера, а Він ще довго займався народом, який потребував Його слова, поради, прихильності, благодаті…
Ми з вами стаємо свідками, як Церкву, її служителів та вірних звинувачують у поширенні коронавірусу. Нещодавно міністр здоров’я України та головний лікар Львівщини заявили, що хвороба коронавірусу поширюється через осіб, які приходять у храм. Виходить, якщо б не було храмів, не існувало б хвороби?! А нам відомо, що жоден лікар та жодні лікарі не вилікують і не допоможуть хворим, коли зцілення не вчинить Господь! Лікарі лікують, а Бог зцілює або ні. У книзі Второзаконня Господь говорив устами Мойсея до народу: «… я – Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується» (Втор 32,39). Коли б життя людини вповні залежало від лікарів, тоді люди й не вмирали б? Але ми пам’ятаємо слова, які Господь промовив до Адама, коли той не послухав Бога: «В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох» (Бут 3,19). Чи Господні слова сказані намарно? Ні, ніколи! Сам Спаситель вголос заявив: «Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться» (Мт 5,18). Під час хвороб у часі поширення епідемій усім слід звертатися до Господа та просити Його, щоб змилосердився над грішним людом та усунув люті хвороби. Послухаймо уважно слів записаних в Святому Писанні: «Тридцять дев’ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів» (2Хр 16,12). Недуга великого царя, до певної міри, відбивалася в народі. І натхнений автор з гіркотою написав, що цар не звертався до Бога, лиш поклав надію на лікарів, які лікують, але не зцілюють?! Так, нам необхідно звертатися до лікарів, бо ця професія від Бога, але слід пам’ятати, що видужання в руках Господніх! Текст Святого Писання розповідає, що Ісус Христос, Син Божий, опікувався зібраним народом. Господь навчав людей Божого закону, дбав, щоб не були голодні та оздоровляв від різних недуг. Дякуймо нашому Господу за Його велику любов до нас, за милосердя та опіку!
Сьогодні у Сновичах велике свято, бо у день святого славного пророка Іллі ми посвятили святий храм, споруджений Богові вірним людом. Знаю велике ваше бажання мати Божий дім, де б ви мали можливість збиратися разом та приносити спільні молитви Господу. Стоїмо і молимося у посвяченому храмі, який ви спорудили на честь святого Миколая чудотворця. Шлях, який ви пройшли, був досить складним, бо часом опускалися руки, втрачалася надія, що неможливо довершити цього важного діла. Але неможливе людям – можливе Богові! Господь надихнув одну-другу особу, вселив надію і поволі, але певно, мрія збулася. Маємо святий храм, стоїмо у ньому перед Богом і спільно заносимо наші моління до Господа, пресвятої Богородиці та святих угодників. Дякуємо Господу, любимо Його, довіряємо Йому наше життя, перепрошуємо Бога за наші прогрішення та гріхи наших ближніх. Це – так важно, так необхідно, щоб стати перед нашим Богом з чистим серцем та чистою душею! Відсьогодні маєте ще кращу можливість часто сповідати свої гріхи, миритися з Небесним Отцем та славити Його спільно усім серцем та всією душею. Немає жодної важливішої будівлі від храму, бо у ньому замешкує сам Христос, залишаючись під скромними видами хліба та вина. Пам’ятайте, що у храмі присутній Бог, тому старайтеся, у міру своєї можливості, завітати до святині й привітати Господа. Цей храм не означає лиш дерев’яної будівлі, але тут постійно перебуває Господь, Син Божий, тому дуже прошу вас, щоб ви відвідували його, щоб двері були відчинені й ви переступали поріг святині кожного дня, відвідуючи Небесного Гостя! Він очікує на наші відвідини більше, як хто-небудь із дорогих нам осіб. Син Божий бажає почути наші прохання, нашу потребу, тому приходьмо до нього й вільно виявляймо те, чого нам необхідно. Ось якими словами Господь переконував своїх учнів: «І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився» (Ів 14,13). Ісус бажає, щоб ми просили його так, як просить дитина свого батька. Просімо завжди добрих речей, зокрема, що відноситься до нашого спасіння та спасіння ближніх… Очевидно, благаймо і здоров’я, і миру, добрих та мудрих провідників влади тощо. Оглядаймося навкруги себе, щоб не мати вороже наставленого серця проти наших ближніх. Поручаймо Господу всіх, а Він знає краще, як усе добре влаштувати.
Пригадаймо пророка Іллю, який був вірним Господу, мимо того, що більшість «пророків», фальшивих пророків, покланялися ідолам, Ваалові та Ашері, приносячи їм жертву. Щоб довести фальш у служінні божкам, Ілля звернувся до царя, щоб зібрати усіх пророків, хай принесуть жертву. Умова була така, щоб не палити вогню, лиш молитися, а вогонь спаде від Бога й спалить жертви. Поклонники Ваала та Ашери молилися, стрибали, робили собі нарізи на шкірі гострими предметами, але вогонь не спалив їхньої жертви. Натомість, коли настав час Іллі принести жертву, він спорудив жертовник інаказав жертву тричі облити водою. Потім помолився: «І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові» (1Цар 18,38). А фальшивих пророків Ілля розпорядився, щоб повбивали їх.
Закликаю вас усіх до вірного служіння Богові, боріться зі собою проти усякого зла, яке закидає диявол, світ та наше кволе тіло! Часто сповідайтеся та причащайтеся, щоб з мирною душею приближатися до Господа! Дякую отцеві Романові Кисілю за його ентузіазм в побудові храму! Дякую усім доброчинцям, архітекторам, місцевій владі, будівельникам та вірним села Сновичі за участь в будівництві цієї святині! Хай Господь винагородить вам своїми щедрими духовними дарами! Сьогодні з нами радіють і ті, хто відійшов до вічності й звідти споглядають та торжествують з нами! Молімося за них! Хай Господь усіх вас щедро благословить!
+Ігор
Митрополит Львівський
2 серпня 2020 р. Б., с. Сновичі
