Лк 1,24-38.
Доброчесні отці,
Дорогі наші вірні,
дуже мало, обмаль вас сьогодні у храмі через хворобу «коронавірус», яку люди з ляком приймають в усьому світі. Такі правила прийняті нашим урядом, щоб людям не збиратися спільно, бо у спільноті є небезпека заразитися хворобою. Слухаємося лікарів та мудрих людей. Чомусь приходить на пам’ять 903 рік, коли над Царгородом лютувала страшна пошесть і люди падали трупами. Не описано чи люди заражалися одні від одних, лиш історія розповідає, що люди збиралися у храмах на молитву, призивали Пресвяту Богородицю, щоб допомогла здолати хворобу. Пречиста Мати вислухала молитов побожного та заляканого, але не безнадійного, народу, і пошесть припинилася. Не потрібні були ліки, лікарні, притулки тощо. Можливо, краще було б і нам збиратися у храмах та благати Богородицю, щоб помилувала свій народ, який в Її опіку віддав Ісус Христос? Роздумую вголос, не критикуючи впровадженого карантину та шпарких заходів, які вживаються у світі, як порятунок від епідемії. У світі пішли іншим шляхом, стверджують, що необхідно зачиняти храми, а молитися лиш одним десятком вірних в храмах, мовляв, тим збережемо собі життя? Звичайно, що життя необхідно зберігати і боротися за нього. Здається, що засоби масової інформації сильно роздмухали по усьому світу цю небезпеку. Народ не знає, що думати, майже усіх загнано в свої мешкання та надягнено маски на обличчя, щоб захищатися проти «корони». Наголошується на частому вмиванні рук, і тут виникає питання: чому паралельно не вмивати обличчя, коли до нього не рекомендують торкатися? Пораховано, що людина торкається обличчя від 70-90 разів на день (добре, зараз менше)… Вчора мені довелося піти у банк. В центрі міста – а такого у Львові я ще не бачив – крім мене, було ще кілька осіб. Людей не те, що на два метри не було переді мною, а й на двадцять метрів трудно було побачити особу! Така правда, така ситуація!
Сьогодні свято Благовіщення! У наших храмах порожньо, приходить кілька осіб, щоб помолитися, більше неможливо, бо слідує загроза грошового покарання. Люди бояться заразитися та платити гроші за прихід у храм. Якась суцільна плутанина? Ми молимося за вас, дорогі брати й сестри, які вдома підтримуєте молитовний пульс своєї віри. Святий апостол Лука описав подію приходу архангела Гавриїла до Марії, молодої дівчини із Назарету. Між ними відбулася найважливіша розмова в історії життя людей на землі, бо ангел звістив Їй Господнє благословення. Вона затривожилася, не очікувала такого признання від Бога і такої пропозиції, задумалася й погодилася з волею Бога. Марія промовила знамениті слова: «… Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!…». Постараймося й ми пізнавати та виконувати волю Бога, це – дуже важливо, від цього залежить наша вічність! Поставмо велику загороду безглуздим та гріховним практикам, це значно сприятиме здоров’ю та безпеці від будь-якого захворювання. Нам потрібна сила духа, який оживлятиме тіло – так протистоятимемо всяким духовним та тілесним хворобам. Святий Учитель Церкви пригадує: «Не так тілесні скорботи зменшують силу тіла, як гріхи руйнують силу духа» (св. Ів. Золот., на Іс LXI п.1). Благаймо Богородицю про здоров’я громадян нашого краю та усього світу! Пресвята Діво Маріє, благаємо Тебе, допоможи нам в здоров’ї та силі духа пережити випробовування, які тиснуть нас звідусіль. Охорони нас від пандемії коронавірусу! Ми любимо Твого Сина, Ісуса Христа, надіємося на Твою допомогу! Змилуйся над нами!
+Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
7 квітня 2020 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів
