Тепер Маркіян має завдання шукати людей, провадити їх до Царства Небесного, зокрема через служіння в капеланстві Центру опіки сиріт. А цей храм стає горницею його особистої П’ятидесятниці, місцем народження священства. Про це сказав єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир під час проповіді до вірних у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра та Павла. Під час Божественної Літургії Архиєрей звершив священниче рукоположення диякона Маркіяна Кузьмича.
«Сьогодні звершуємо празник третього віднайдення чесної голови Івана Хрестителя», – зазначив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
Відтак проповідник пояснив зміст, суть та історію походження сьогоднішнього свята.
«На перший погляд, таке свято може здаватися незрозумілим. Якщо є третє віднайдення, то мають бути ще два. З дуже давніх часів дійшли до нас відомості про трикратне віднайдення голови св. Івана. Ми знаємо причину та обставини смерті цього святого. Після усікновення голову Праведника дочка Іродіяди Саломея віддала її матері. А ця, не будучи цілком задоволена смертю Предтечі, ще в різний спосіб знущалася з його голови. Потім вона закопала цю голову в палатах. А учням святого Івана вдалося похоронити його тіло», – каже Архиєрей.
«Одній побожній невісті вдалося згодом винести цю голову з палати і похоронити на полі Ірода. Минав час, поблизу Єлеонської гори оселився пустинник. Копаючи землю, він натрапив на голову. Якимсь чином довідався, який він скарб віднайшов. З огляду на довкола поширене поганство нікому про це не говорив, лише тримав голову у своїй келії, молився, а перед смертю закопав її назад в землю. З імператором Костянтином Великим прийшла відлига для християнської релігії. Два монахи знайшли голову Івана Предтечі, це було перше її віднайдення. Від монахів голова перейшла до вбогого гончаря з міста Емеси. Згодом він став заможним чоловіком. Перед смертю передав голову в скриньці сестрі на зберігання, наказуючи не відкривати скриньку», – розповів владика Володимир і додав: «Так голова переходила з покоління в покоління, аж дісталася в руки єретика Євстахія. Діялося багато чудес, які єретик приписував собі, тим самим намагався здобути авторитет і схиляти людей до єресі. На прохання єпископа Емеси начальник міста вигнав єретика Євстахія. Перед втечею він закопав голову Івана з наміром ще колись повернутися по неї. Але в цій печері поселилися інші монахи. Згодом там постала лавра. Монахи під проводом Маркела в дивний і чудесний спосіб відкопали праведну голову Івана. Її було перенесено до церкви в Едесі 9 березня, що дало початок святу першого і другого віднайдення голови св. Івана Хрестителя».
Відтак, зазначає проповідник, біля 760 року в Емесі був споруджений величавий храм на честь св. Івана Хрестителя, де поклали його голову. Але в часи іконоборства вірні боялися, щоб єретики не зневажили цю реліквію. Тому закопали її в срібній посудині в землю. Але минав час, люди про забули про це місце і голову. Щойно біля 850 року Бог об’явив св. Ігнатію, де захована голова Хрестителя. Тоді її урочисто внесено до Царгороду і покладено в церкві біля царської палати. Було це 7 червня, звідки і початок нинішнього свята третього віднайдення голови святого Івана Хрестителя.
«Святі не мають спокою і після смерті. Бо вони не помирають, ніхто і ніщо не може стерти їхню пам’ять. Вони є також нашими заступниками у вічності», – підкреслив проповідник.
Відтак єпископ-помічник Львівської Архиєпархії звернув увагу вірних на те, що під час Божественної Літургії буде звершено священниче рукоположення.
«Сьогодні ми станемо свідками та учасниками священичого рукоположення нашого співбрата Маркіяна. Так, як народ шукав голову Івана Хрестителя, Бог в різний спосіб шукав Маркіяна. Ісус зацікавився його життям, скерував голос покликання для цього особливого служіння. Дякуємо Маркіяну, що відповів на цей голос покликання, хоча напевно мав сумніви, різні питання. Він прагне надалі писати свою історію життя як душпастир», – сказав Архиєрей.
«Подаруймо Маркіяну нашу молитовну підтримку! В молитві також самі зустрічаємо Бога», – попросив владика Володимир.
Світлини – тут
