Різдвяне послання Митрополита Львівського знову розкриває і переосмислює подію народження у Вифлеємі Богочоловіка, через якого приходить для людей спасіння: «Різдво Ісуса Христа було сповите глибокою таємницею, волею Небесного Отця та великою загадкою для людей, бо трудно збагнути людям народження вічного Бога як людини і через людину». Різдво Христове означилося приходом до людей, що не були остаточно готові прийняти Бога – Йосифові та Марії не знайшлося затишного прихистку, а пастухи, хоч і повірили слову ангела, не могли пізнати дива воплочення у дитині, що лежала в яслах. «Люди, навіть апостоли, мали трудність прийняти Ісуса Христа як Бога! Ісуса легше було прийняти як пророка, чудотворця та Божу людину, але назвати Його Богом більшість мали велику проблему».
Це виклик для кожного з нас, наголошує Митрополит: чи можемо ми розпізнати присутність Господа? «Життя кожної людини складне; життя кожної людини відноситься до Бога та пов’язане з Ним. Яке відношення людини ХХІ століття до Бога? Народження Ісуса Христа широко та знано святкують усі народи світу, проте кого бачать люди в народженому Ісусі – Бога чи просте немовля? У час Різдва задумаймося: а як ми ставимося до народженого дві тисячі років тому немовляти – Сотворителя світу, мого Спасителя, правдивого Бога, Боголюдини, того, «хто буде судити живих та мертвих, а Його Царству не буде кінця»?
Віра в Господа розкриває перед людиною усю велич події Рождества: «Ми, люди, що вірують у Бога, від щирого серця та з глибини душі визнаємо за правду слова небесного ангела: «Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк 2,11)» Усвідомлення воплочення Бога дає людині незламну надію на спасіння. «Народження Христа в чудесний спосіб запевнює кожному з нас Його присутність серед випробувань і викликів нашого життя. Його народження – це знак надії серед лихоліть війни, недуги, страждань та сумнівів»
Митрополит закликає: «Відкриймо свої серця на Божу надію, вірмо у Його любов, бо з неї Він сам прийшов у світ, аби нам дарувати спасіння!»
Важливий акцент послання – згадка про постать Патріарха Йосифа, пам’ять якого наша Церква у особливий спосіб ушановуватиме протягом наступного року. Слова різдвяного послання Патріарха, промовлені у 1945 році, є актуальними і в сьогоденні: «Не вибрав собі Христос дороги встеленої рожами, не шукав собі вигід, не вибирав, що приємніше, але провадив важке життя. Тим вказав Він нам, що це найпевніший шлях до небесного щастя». Ці слова дарують надію і серед нинішніх випробувань.
«Сьогодні прошу вас: нехай ці слова Йосифа Сліпого стануть для нас дороговказом на весь прийдешній рік, а слова святого Божого ангела долинуть у кожне серце вірного люду: дітей і дорослих, хворих та здорових, тих, хто в окопах, на сторожі держави, хто у лікарнях, далеко від рідних домівок та у в’язницях перебувають! Для всіх – Христос раждається! Усі славімо Його!» – закликав Митрополит Львівський.
