З 10 до 12 грудня в реколекційно-відпочинковому центрі Львівської Архиєпархії відбулися реколекції для мирян. Дні духовної віднови провів священник з Новояворівська о. Віталій (Назар), ЗНІ.
У програмі реколекцій було передбачено молитви перед мощами блаж. свщмч. Миколая (Чарнецького), науки реколектанта, Божественна Літургія, перегляд фільму та час для особистої молитви і сповіді. Впродовж всього часу мощі блаж. свщмч. Миколая перебували у каплиці реколекційно-відпочинкового центру.
Як розповів у коментарі для пресслужби Курії Львівської Архиєпархії директор реколекційно-відпочинкового центру «Світлиця» о. Ігор Грет, основна ідея реколекцій полягала в тому, щоб відкрити двері «Світлиці» для усіх охочих вірних Львівської Архиєпархії, адже, за словами священника, «Світлиця» є реколекційним центром не лише священників, а також і мирян Архиєпархії.
«Саме тому напередодні Різдва наша «Світлиця» гостинно відчинила свої двері для вірян і створила для них можливість духовної віднови. Знаково, що такого формату реколекції тут відбулися вперше, адже завжди ми лише надавала в оренду різним спільнотам приміщення для проведення своїх днів духовної віднови», – розповів отець Ігор Грет.
Георгафія учасників значно перевищила межі Львівської Архиєпархії, позаяк сюди приїхали на духовну віднову, окрім Львова та Львівщини, мешканці Стрия, Гніздичива та навіть Тернополя.
Директор «Світлиці» запевнив, що подібні реколекції стануть доброю традицією і матимуть продовження у майбутньому. “Головне, що напередодні Різдва люди отримали можливість пережити і відновити стосунок з Богом, а також мали гарний час спілкування і ділення з ближніми”, – зазначив він.
Відтак, пропонуємо Вам думки реколектанта отця Віталія, над якими розважали учасники під час реколекційних наук.
Про Боже слово:
-На реколекціях, а також в духовному житті дуже важливо пізнати автора Святого Письмо і ділитися словом Божим;
-За людським словом завжди ховається слово Боже;
-Завжди читаємо його силою Святого Духа;
-Читання Божого слова подібне до копання криниці, чим глише, тим більш цілюща і жива вода;
-Боже слово запевняє нам вічну молодість і новизну;
-Наша ціль – оновити серце, впускаючи в нього слово Боже;
-Важливо молитися Словом терпеливо, шукаючи зустрічі з живим Богом;
-Ми похиляємося над Словом. Це постава особи, яка любить. Наприклад мама похиляється над дитиною;
-Найкращий час для читання Святого Письма – вечір! Про це нам говорить книга Буття. Адже Бог творить світло, коли в темряві ночі закидаю Боже слово у своє серце, як рільник зернятко у землю, тоді в моєму серці посеред темряви народжується світл;
-Завжди важливо постаратися почути що Бог говорить до мене;
-Читаючи Боже слово ми покликані постійно йти на глибину, а також повертатися туди, де вже були;
-Людина, яка читає слово Боже не може залишатися байдужою;
-Господь ніколи насильно не входить у людську долю;
-Серце,яке не приймає Слово стає твердим та нечутливим на ближніх. Тому воно може цвісти, а може бути болотом; може давати життя, або забирати…;
-Боже слово – це інструмент. Коли читаєш вголос уривок зі Святого Письма, Христос втілюється у твій голос;
-Для духовного життя дуже важливо почати молитися Словом;
-Перед тим, як ми приймаємо Євхаристію, ми приймаємо Слово Боже!
Про Ісуса Христа:
-Ісус думаю про бідних, заблуканих людей;
-Ісус приходить зі Словом, щоб мене зцілити;
-Важливо змістити акцент зі свого «я», на Господнє «я»;
-Роблячи чуда у суботу, Ісус показує, що субота належить йому, що Він Бог;
-Ісус не бунтує, зазвичай Він перебуває у тиші, навіть тоді, коли його проганяють і хочуть вбити;
-Христос не хоче мати нічого спільного з гріхом та злом;
-Як боляче переживати, коли відкидають рідні, як Христа не прийняли у Назареті;
-Христос залишаючи тих, хто його відкинув, водночас дарує їм дар часу, можливо настане день, коли вони покаяться і навернуться;
-Ісус торкає безнадії;
-Кожному варто запитати себе де є його «Галилея»? Де і коли він вперше захопився Ісусом. І до цього спогаду варто постійно повертатися.
Про любов
-Крик є там, де нема любові, це наша реакція на біль;
-Все потрібно розбавляти любов’ю;
-Наше наповнення має вплив на спосіб нашого життя;
Про Різдво
-Різдво –це свято приниження Бога, бо Всемогутній Творець вдягає на себе немічну людську природу, окрім гріха;
-Слово Боже дуже делікатне і повністю залежить від людини, як Ісус в Різдві залежить цілковито від мами.
Про Святу Літургію
-На Святій Літургії Бог служить нам у Слові і Євхаристії;
-Після Божественної Літургії ми покликані йти і чинити так само!
На дорозі до зцілення
– Людина, яка має досвід зустрічі зі смертю по-іншому дивиться на життя;
– Сумнів – одна зі стратегій диявола;
– Можна бути дуже близько Бога, але серце наповнювати гнівом і ненавистю;
– Час – це дар, який лікує, дарує надію;
– Бути учнем – це дуже уважно слухати свого учителя;
– Лука- це лікар, який лікує словом;
– Святість – це не безгрішність, а постійне прагнення Бога;
– Апостолом є кожен, хто знає Бога, хто пережив з ним особливий особистий стосунок;
– Буденність нам заважає пізнавати Бога, ми перестаємо бути чутливими на людяність;
– Важливо відпустити все, що є у серці;
– На дорозі до зцілення важливо пам’ятати, що ми діти Небесного Отця!
Про бл. Миколая Чарнецького
– «Миколай Чарнецький носив гарну чорну бороду. Один студент, коли Чарнецький сидів над книжкою хотів з різних сторін підпалити його бороду, але Миколай тільки оглянувся по сторонах. Але коли він підійшов зі запаленим сірником, то Чарнецький відвернувся і так гримнув в плечі, що той ще потім цілий рік говорив, що ще у плечах чує удар;
– Останніми словами владики Миколая було зітхання до Матері Божої Неустанної Помочі: Кир Миколай мав глибоку набожність до Пресвятої Богородиці й сердечну любов до Неї;
– Свята Літургія була осередком його духовного життя. Надприродний дух віри єпископа Чарнецького ожливляла його сердечна побожність до Євхаристійного Христа Господа. Євхаристійний Христос Чоловіколюбець і Свята Літургія були осередком його духовного життя;
– Був мужем безустанної молитви. Владика Миколай був мужем безустанної молитви, як про це свідчать всі його сучасники: Він був свідомий того, що молитва є рідною мовою його душі, бо душа походить від Бога, з котрим вона тісно злучена».
Учасники ре колекцій також мали можливість ознайомилися з цікавими фактами з життя блаженного Миколая Чарнецького, переглянути фільм про його життєвий шлях, а також молитися біля мощей святого та просити про зцілення своїх ран. Таким був шлях до зцілення, яке кожен пережив по-особливому.
Занотувала та підготувала Христина Потерейко
