Як 5,10-20;
Лк 4,22-30.
Сьогодні гарне свято у нашій Церкві – святого славного пророка Іллі! Люди знають Іллю як пророка Господнього; сам Ісус Христос згадував про нього і, коли книжники заговорили про Іллю, Спаситель сказав: «… Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе…» (Мр 9,12). Цей прихід святі письменники скеровують до часів при кінці світу. Коли ж Ісус Христос преобразився на горі в присутності трьох учнів, цю подію так описали святі євангелисти: «І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли» (Мт 17,3). Спаситель запросив із неба пророка Іллю, щоб із ним та пророком Мойсеєм вести поважну розмову. Святий Ілля був великим мужем молитви, а на його просьбу Господь закрив небо і дощ не падав три з половиною роки, бо люди покинули поклонятися правдивому Богові, лиш кланялися божкові Ваалові. Пророк не міг знести такої зневаги, яку люди приносили Господу, тому старався навіть у такий строгий спосіб достукатися до сердець невірного люду. На Утрені цього свята молимося такими словами: «… Земна людина не дала, щоб послати дощ на землю… Тлінна людина одяглася у нетління і на небеса піднялася на вогняній колісниці…» (Утреня Іллі «Стихири на Хваліте…»). А святий Іван Золотоустий, роздумуючи про молитву Іллі, виразив це такими словами: «Блаженний Ілля, готуючись молитися, по перше, шукав усамітнення; потім, поклавши голову між колінами і запаливши у собі велику гарячість, таким чином звершував молитви (1Цар 18,42). Якщо бажаєш бачити і прямо стоячого на молитві, тоді подивися знову на нього ж, коли він звернувся до неба і молився з такою напругою, що призвав вогонь з висоти (1Цар 18,36)» (св. Ів. Золот., Бесіда на Пс 129). Пророк Ілля, що закрив і відчинив небо на дощ та викликав з небес вогонь, що спалив жертву, провадив ангельське життя й не мав нічого, крім плаща, – тремтів та боявся смерті (пор. св. Ів. Золот., «Про святих мучениць Верниці і Просдоці…» п.2). Святий Учитель Церкви, описуючи силу молитви, яку чинив Ілля, не оминає того, щоби звернути увагу на страх пророка перед смертю. Він, не посідаючи нічого, крім плаща, втікав від переслідування цариці, лякаючись померти. Святий Іван Золотоустий звертає увагу на те, що люди навіть високого рівня святості, яким був Ілля, все-таки залишаються людьми, і страх мав вплив на їхнє життя. Святий Учитель Церкви, виправдовуючи пророка Іллю написав такі слова: «Мужі, подібні Аврааму та Іллі, бояться смерті, а жінки побороли смерть, як болото, потоптали своїми ногами. Не будемо осуджувати і тих святих; це не їхня провина, це була неміч природи, а не провина волі» (св. Ів. Золот., «Про святих мучениць Верниці і Просдоці…» п.3).
Мимо великого зіпсуття і шанування божків, що практикувала цариця Єзавель зі своїм мужем Ахавом, Ілля залишався вірним Богові, незважаючи на переслідування та загрозу, що виходила від керівників держави. Святий Учитель Церкви коментує це такими словами: «Не у великій кількості вся важність, але в перевазі чесноти. Ілля був один; але його не був вартий світ. Світ складається із кількості; але й кількість не означає нічого, коли не може зрівнятися, навіть з одним» (св. Ів. Золот, Бесіда ХХ𝖨V на Ді п.3). За словами святого письменника Церкви, один, яким був Ілля, – також воїн, що може принести багато духовного добра. Пам’ятаймо про цього святого, практикуймо чесноти, якими прославився святий пророк Ілля, зокрема, великою довірою до Бога та щирою молитвою. Молімося до нього, щоб випросив нам від Господа дару великої віри!
Ось ми посвятили храм у селі Любині, найважливішу споруду цього села! Храм може важно посвятити лиш єпископ, такий привілей доручає йому свята Церква. Престол та храм, крім окроплення освяченою водою, помазано святим миром, немов особу, над якою звершена тайна Миропомазання. В кивоті, у храмі перебуває сам Ісус Христос під видами хліба та вина. Прошу, пам’ятайте про це і старайтеся храм Господній тримати у порядку, чистоті та жертвувати до нього найкращі речі. Не можна зносити у храм хатніх ікон, а ще гірше тих, які комусь зайві, бо придбали нові! Священник знає, як повестися з такими іконами, які уже не годяться для використання. Звертаюся до священника та до усіх вас, щоби престол був завжди застелений чистими обрусами! Тому потрібно слідкувати, щоб не капав віск чи парафін зі січок, та не годиться ставити на престол квіти, з яких падав би пилок чи пелюстки на обрус, забруднюючи його. Пам’ятаємо, що Ісус Христос, коли зустрів у храмі тих, які продавали голубів, вівці та міняли гроші, зробив бич та виганяв таких геть з храму, бо ревність за дім Отця Небесного поїдала Його (пор. Ів 2,14-17). Ви такого не можете допустити, щоб павутиння, якийсь бруд та безладдя були присутні у вашому храмі!
Дякую отцеві Борисові разом з усіма вірними вашого села, що ви почали та успішно закінчили будівництво цього храму! Дякую владі різного рівня, що підтримуєте подібні добрі акції! Велику подяку складаю архітекторам, будівничим, добродіям, усім вірним, що вкладали свої кошти, вміння, чинили молитви, усім, хто переживав за це будівництво! Хай Господь усім винагородить добрим здоров’ям та всім потрібним до життя, подібно, як вдові зі Сарепти сидонської, якій посуд з мукою не спорожнився, глечик з олією не опустів (пор. 1Цар 17,14). Добра та вічна пам’ять тим, хто випередив нас до вічності й сьогодні молиться з нами із висот! Святий пророче Господній Ілле, вимоли для мешканців села Любині душевного спокою, Господньої благодаті та доброго здоров’я! Хай сонце, дощ та вітер будуть тут завжди поміркованими й не приносять ніколи жодної шкоди!
+ Ігор
Митрополит Львівський
2 серпня 2021 р. Б., храм св. прор. Іллі, с. Любині
