Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор наголошує, що молитва може і повинна супроводжувати людину щодня, навіть у дорозі, у звичайних життєвих обставинах. Проходячи повз храм чи каплицю, варто зупинитися хоча б на мить:
― Пам’ятайте, проходите повз святиню — завжди схиліть голову і здалека скажіть: «Ісусе, вітаю Тебе!».
Владика підкреслює, що Ісус Христос завжди перебуває в кивоті, а кожне щире слово, сказане до Нього, не залишається без плоду.
Молитва, за словами владики, не потребує гучності чи багатослів’я. Вона має бути щирою і внутрішньою:
― Не треба голосно кричати, а про себе сказати: «Боже, вітаю Тебе, дякую Тобі». Саме такі короткі, стрілисті молитви часто є ціннішими за довгі тексти, коли розум розсіяний.
Архиєрей зауважує, що навіть добре знані молитви — «Отче наш», «Богородице Діво», Псалми — іноді промовляємо механічно, коли думки тікають у буденні справи. Тому він радить мати простий духовний «якір»:
― Зробіть собі таку постанову, щоб, як розум втікає, візьміть якийсь фрагмент із життя Ісуса Христа або життя Богородиці. Коли думка відволікається, варто одразу повернути її коротким зверненням до Бога, наприклад, згадуючи євангельську подію ― Петро йшов по воді і в момент коли почав потопати, звернувся: «Господи, рятуй мене». Не потрібно шукати багато різних образів чи історій — достатньо одного, який допомагає щоразу повертатися до молитви. Втік розум ― я навертаю словами: «Господи, рятуй мене».
Таке просте духовне правило допомагає зробити молитву живою, уважною і плідною. І, як наголошує владика, у кожній молитві особливе місце має прохання за тих, хто сьогодні захищає Україну.
Підготувала Наталія Павлишин
