Сьогодні розпочинаємо різдвяний піст. Це час не лише традиції, кулінарних обмежень, а й внутрішньої мандрівки. Чому варто прожити його глибше — пояснює владика Володимир у новому дописі зі серії #суботнє:
«Розпочинаючи час різдвяного посту, вирушаємо в паломництво до Вифлеєму. Ми ще називаємо цей піст пилипівкою, бо настає наступного дня після свята святого апостола Пилипа. Цей піст дещо відходить у тінь, зокрема через комерційні тенденції. Але він не втрачає своєї важливості.
Навіть медицина повертається до посту як обмеження в їжі. Постом лікують хвороби, з’являються цілі «посні» курорти чи клініки, дієтичні консультації. І це не мусить бути з релігійних переконань.
Так, чимало людей постять чи тримають дієту з огляду на здоров’я та красу. Хтось обмежується в їжі, бо хоче гарніше виглядати, схуднути, може навіть з огляду на різні комплекси. Інші хочуть бути здоровіші, хоча це теж не є найгірше. А ось про спокуси чи випробування сьогодні говорити не є актуально.
Піст з релігійних мотивів має ширше значення. Той, хто постить, розуміє, що чинить певну покуту, вбачає передусім у Бозі джерело опори і сили. Піст означає щось більше, ніж відмова чи обмеження в їжі, це не є виключно кулінарійно-дієтичний ритуал. Він однозначно впливає на духовне життя людини, бо йдеться про відносини з Богом та людьми. Не треба відчувати примус до Бога, бо ми Його потребуємо. Дорога до Бога веде через людину, і навпаки.
Для декого є традиція колективного корпоративу під кінець року. А чому б не зробити собі духовну віднову, реколекції, паломництво… Реколекційні будинки своєю тишею можуть обійняти та допомогти в цьому.
Піст не є негативом, тобто збірником заборон. Навпаки, це плюс, який допомагає всесторонньо рухатися вперед. Це не закриття в мурах, а будування мостів. Тому піст – це не обмеження, а великі можливості.
Слід додати, що під час різдвяного посту не споживаємо мʼясних страв у середу та пʼятницю, не беремо участі в гучних забавах, слухаємо радше духовну музику. Плекаємо молитовне життя, особливо святі таїнства. Можна також встановити для себе особисті духовні постанови».
