Таїнство Миропомазання — одне з найменш зрозумілих для багатьох. Часто його сприймають як «дитячий ритуал» чи «українську версію Конфірмації». Але це зовсім не так!
Миропомазання — не формальність, не копія і не символ, а реальний дар сили Святого Духа, яка супроводжує нас протягом усього життя.
«Печать дару Духа Святого» — це не просто слова, а Божа присутність у твоєму серці.
Владика Володимир спростовує 7 найпоширеніших міфів про Миропомазання і пояснює його справжнє значення.
Не живи чутками – #ЗапитайВладику
Прочитай і пошир!
Міф 1: Миропомазання — це просто українська версія Конфірмації.
Правда: Ні. Миропомазання – це не «версія», а святе таїнство. Через нього ми отримуємо печать дару Святого Духа.
У латинській традиції Конфірмація звершується у підлітковому віці як свідоме підтвердження віри. У східній традиції — одразу після Хрещення, щоб християнин від першої миті отримав повноту благодаті Святого Духа.
Миропомазання разом з Хрещенням та Євхаристією є таїнствами християнського втаємничення, які в нашій східній традиції уділяються, у тому числі, немовлятам.
Міф 2: Під час Миропомазання дитині просто роблять хрестик на чолі олією, як під час мирування у церкві.
Правда: Ні, Миропомазання – це святе таїнство, у якому людина отримує дари Святого Духа. А мирування – це благословення вірних освяченою олією у святкові дні після служіння Литії.
У таїнстві Миропомазання особу намащують святим миром – спеціально приготованою сумішшю ароматичних речовин (олій, трав…). В УГКЦ миро освячується лише один раз на рік, у Великий Четвер, Главою Церкви.
Міф 3: Миропомазання — це подія з дитинства. Воно не має значення у дорослому житті.
Правда: Ні. Миропомазання – це печать дару Святого Духа, потрібна людині впродовж усього життя.
Миропомазання — це не лише про твоє минуле, а й про твоє сьогодні, бо саме зараз ти потребуєш дарів Святого Духа: мудрості, розуму, ради, кріпості, знання, побожності і страху Божого…
Міф 4: Миропомазання робить людину автоматично зрілим християнином, «дорослим у вірі».
Правда: Ні. У вірі нема автоматизму. Людина не втрачає свобідної волі та права вибору. Ціле життя є шляхом прямування до досконалості.
Зрілість у вірі приходить тоді, коли ти сам відповідаєш на Божу благодать.
Дари Святого Духа — не кнопка «ready», а радше стартовий набір для подорожі. Чи скористаєшся ним — залежить від тебе.
Міф 5: Дари Святого Духа діють самі по собі, без участі людини.
Правда: Ні. Божа благодать завжди потребує відкритості людини. Дари Святого Духа, як і будь-який інший подарунок, можна вдячно прийняти або відкинути.
Першим даром Святого Духа є мудрість, і саме вона відкриває шлях до інших дарів.
Міф 6: Якщо віддалився від Бога — Миропомазання треба повторити.
Правда: Ні! Миропомазання, як і Хрещення, уділяється лише один раз. Печать дару Святого Духа незгладима і назавжди твоя.
Якщо віддалився від Бога, повернення відбувається через покаяння та сповідь.
Міф 7: Миропомазання потрібне тільки майбутнім монахам чи священникам.
Правда: Ні. Миропомазання потрібне кожному християнину, незалежно від покликання.
Дари Святого Духа необхідні всім — і лікарю, і програмісту, і студенту, і дитині, і воїну… Без них немає повноти життя у Христі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Міфи про таїнство ПОКАЯННЯ
Міфи про таїнство ЄВХАРИСТІЇ
Міфи про таїнство ХРЕЩЕННЯ
