15 серпня владика Володимир очолив Божественну Літургію з нагоди престольного празника Успіння Пресвятої Богородиці у с. Чишки. У проповіді він наголосив, що для християн смерть праведної людини — це не кінець, а народження для неба. Марія, будучи збереженою від гріха, не підлягала законам смерті, а її успіння стало переходом до вічного життя. Єпископ закликав вірних замислитися, яким буде їхнє «народження» до вічності, і наслідувати приклад Божої Матері, щоб зустрітися з Нею у славі Божого Царства.
Свято, яке відкриває таємницю
Християнські, церковні свята в літургійному календарі вказують на особи, події чи привідкривають таємниці.
На перший погляд може бути дещо дивним святкувати відхід до вічності певної особи. На похороні матері діти плачуть, сумують, оплакують втрату, а ми святкуємо перехід Матері Божої до неба.
Чому ж святкуємо день смерті праведної особи? Праведна людина в момент біологічної смерті засинає, народжується для неба. А яким буде моє народження при кінці мого земного життя? Це буде залежати від способу життя на щодень.
Чому «Успіння»?
Святкуючи празник Успіння Пресвятої Богородиці, маємо можливість задуматися, чому саме так називається це свято і що ця назва означає в перспективі для нас.
У розумінні людини християнського Сходу згрішити означає померти — йдеться, звичайно, про духовну смерть, смерть для Бога чи від Бога. Марія як Божа Мати у праведності провела і завершила земний шлях, була захоронена від гріха, а тому не підлягала законам смерті.
Успіння є немов би логічним завершенням життя. На стихирах вечірні празника молимося: «Мати життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба». Отже, успіння – це перехід до неба.
Марія — вибрана і відкрита на Божу волю
Марія була вибрана, але вона це вибрання почула і прийняла, дала згоду у момент Благовіщення стати матір’ю Божого Сина.
Дорога Марії у Євангелії
Ми дуже рідко зустрічаємо постать Богородиці на сторінках Євангелія — її постать є нерозривно пов’язана з післаництвом Сина.
Вона покірна, немов би перебуває в тіні.
– Віднесла Ісуса до храму, щоб посвятити Його Небесному Отцеві.
– Разом з Йосифом шукала дванадцятирічного Ісуса в храмі.
– Була присутня на весіллі в Кані Галилейській, де Ісус зробив перше чудо.
– Була поруч на Хресній Дорозі, де є багато страждань.
Вона є там, де є терпіння, бо ж вона — Мати.
Життєвий шлях Марії молитовно підсумовує стихира утрені:
«З усіх країн зійшлись найкращі з апостолів, щоб, за Божим велінням, поховати тебе. Побачивши ж тебе, взяту з землі до неба, вітали радісними словами Гавриїла: Радуйся, що Бога носила! Радуйся єдина, що землю з небом з’єднала народженням своїм!»
Жива присутність Богородиці
Богородиця залишає нам у спадок приклад свого життя та материнську опіку. Вона не померла, а заснула, а це означає, що жива. Про це свідчать відпустові місця, а також численні храми.
Наш шлях до зустрічі з Нею
Дякуймо Богові за цей великий дар материнства у нашій християнській родині.
Пам’ятаймо, що Пресвята Богородиця хоче бачити нас у вічній славі та радості. Як важливо не розминутися з Нею! А це залежить від напрямку та кожного кроку мого життя на землі.
Більше фото за цим посиланням
