Яким є Піст священника, в чому його особливість та як за 40 днів оновитися, розповів отець Роман Гнатів, сотрудник храму Климентія Папи, настоятель монастирського храму святого Йосифа Обручника.
Священник служить прикладом для своєї пастви
— Духовний піст священника не відрізняється від мирян, адже ми будуємо єдину Церкву — Тіло Христове, тож не може бути, щоб одна частина тіла постила, а інша ― ні. Нам важлива єдність із мирянами, бо священник служить прикладом для своєї пастви. Дотримання посту демонструє солідарність із вірянами і є спільним шляхом до духовного вдосконалення.
Коли Христос проповідував, були фарисеї, які накладали багато законів і правил, а самі їх не дотримувалися. Тож, якщо ми не будемо постити, то не будемо відрізнятися від фарисеїв. Переконаний, що краще власною поведінкою дати приклад, ніж багато говорити. Через піст ми наслідуємо Христа, який 40 днів постив у пустелі, шукаючи єдність з Отцем, і таким чином поповнював духовні сили для подальшого проповідування. Ми, як священники, те саме робимо ― набираємося духовної сили та єднаємося з Богом. І тоді йдемо проповідувати до своєї пастви.
Щороку роблю собі настанову на Піст. Та вона не зосереджена на їжі і не пов’язана з нею. Бо духовний піст ― це знайти єдність із Богом, зі своїм ближнім і собою. Третій рік мій Піст намірений на перемогу нашого народу, за наших воїнів, які щодня ризикують своїм життям задля нас.
Підготування через самоаналіз і настанови
Особливо не готуюся до Посту. Та ввечері, перед його початком, проводжу самоаналіз свого життя. Обдумую, які є прогалини в ньому ― в духовному житті та взаємодії з ближніми. І даю настанови, що хотів би цього разу покращити свої відносини з Богом і з ближніми.
Якщо мирянин хоче застановитися і зануритися в піст, але потребує в цьому допомоги, то може звернутися до свого духівника чи місцевого священника, який супроводжуватиме впродовж посту.
Проблема в тому, що в нас прийнято більше зосереджувати увагу на їжі, аніж на духовному відновленні. Кажуть: яка різниця, що ти не їси м’яса, якщо ти їси ближнього свого. Тому стараюся, щоб час посту був часом зростання і можливістю ставати кращою версією себе.
Щодня грішити трохи менше, тоді нам вдасться більше досягнути
У час Посту ми завжди прагнемо категорично пообіцяти, що не будемо грішити. Та краще застосовувати м’якший вихід ― обіцяти Богові щодня грішити трохи менше, тоді нам вдасться більше досягнути. Наприклад, за кожне погане слово відкладати якусь суму грошей і потім пожертвувати їх тим, хто цього потребує.
Дні Посту у священників нічим особливо не відрізняється від інших днів. Щоправда, інтенсивніше і більше молюся за наших воїнів, за мир в Україні.
По-різному сприймають і розуміють Піст люди, які завжди ходять до церкви і ті, які приходять лише раз у рік. Буває, що для якісного посту вірні потребують супроводу і священники допомагають їм у цьому.
«Прийди і подивися»
Не варто розглядати піст через фізичну чи психологічну складову, а лише через духовність. Коли ми читаємо Євангелія від Филипа, то він Натанаїлу каже: «прийди і подивися». Час посту ― це дорога, щоб прийти і подивитися. Ми маємо розуміти яка в нас ціль і чи ми вийдемо кращими. Людям потрібно пояснювати і говорити, що це не духовна, а психологічна проблема і радити звертатися до відповідного фахівця, адже ми не є психологами.
Суть Сповіді не втому, що сьогодні я чистий, а завтра забруднився гріхом. Маємо розуміти, що Сповідь ― це примирення з Богом і ми маємо дбати, щоб йти примиреними.
Живий Бог є щодня з нами. Ми не можемо Його хоронити в будній день, а воскрешати і підносити у воскресний день. Живий Бог ― це живі стосунки через молитву, участь у Літургіях, Тайнах Сповіді та Євхаристії. Щодня маємо будувати живі відносини з Богом.
У Євангелії від Івана, коли учні кажуть Ісусові, щоб показав їм Отця, Він відповідає: «бачили мене, то й бачили Отця».
Так само і ми, якщо проповідуємо одне, а живемо за іншими принципами – то недобре. Та коли ти, виходячи з храму, маєш Живого Бога і можеш ділитися Ним через усмішку, милосердя – то це те, до чого ми покликані. Через добрі справи люди бачать не нас, а любов Бога.
Три поради, як якісно пройти через Піст
Робити милостиню. Зараз для цього є дуже багато можливостей. Наша Церква підтримує багато ініціатив.
Застановитися, ким я хочу вийти після Посту. І день за днем йти до цього.
Завжди мати радість присутності живого Бога.
Автор: Наталія Павлишин
