18 неділя 2Кр 9,6-11; Лк 5,1-11 (о. д-р Турконяк Р.) Оброшино 27.10.2024.
Господь любить щедрих людей, які зростають у щирості та праведності. Він їх благословляє, щоб ще більше єдналися з ним у любові. Господь не бажає математичних списків віруючих, які б рахували свої молитви: «Отче-наш… та Богородице Діво…», хвалячись кількістю й очікуючи швидкої відповіді від Вседержителя. Він високо оцінює тих, хто щедро дає потребуючим, не озираючись на затрачений час та вартість наданої допомоги! Господь бажає, щоб люди допомагали одні одним радісно, без нарікань та невдоволення. Бог, за щиру й охочу відозву до ближніх, благословить людину щедрими духовними дарами та наділяє силою духу й добрим здоров’ям тіла! Наш Творець знає наміри та задуми кожної людини, тому перед ним ніхто нічого не приховає, хоч перед народом можна багато чого негативного притаїти. Ми стаємо свідками, як певні підприємці, що постачають військову амуніцію, лікарі, що відповідають за здоров’я військовозобов’язаних, прокурори, які влаштували собі пенсію та їм подібні, кривдять народ, обкрадають його. А перед Богом жоден фальш не пройде! Слід всюди бути собою. Коли щось не вдається, тоді не вибілюймо справи словами неправди. Ісус перестерігає: «… що за кожне пусте слово, що люди скажуть, відповідатимуть у судний день» (Мт 12,36). У день суду за образливі слова брехні, буде велика відповідальність перед справедливим Богом-Суддею! Тому важливо спішити щиро сповідатися, каятися перед Богом, миритися зі своїм противником: «Домовляйся із твоїм суперником швидко, доки ти з ним у дорозі, аби не видав тебе суперник судді, а суддя [тебе не видав] слузі і не був ти кинутий до в’язниці» (Мт 5,25). Кожна людина має шанс обминути в’язницю вічного ув’язнення духа в пекельному вогні! Бог усіх призиває в небо, де праведні насолоджуються вічним світлом та спасінням! Не біймося доброти та любові Бога, не стіймо осторонь його дарів прощення й милосердя, коли ми ще знаходимося в дорозі до вічності!
Ісус стояв біля води Генезаретського озера, навчав народ, який приближався до нього, щоб краще чути слова науки. Господь розглядався, щоб догодити людям. Побачив два човни і рибалок, що полоскали сіті. Очевидно вони нічого не зловили, виполіскували від водяної травки, викидали дерев’яні речі, очищували від листя тощо. Тоді ще не було консервних банок, пластикових пляшок, інших предметів, якими тепер забруднюють ставки, озера та річки… А Ісус увійшов у човен Симона, мабуть вони були вже знайомі, велів відплисти й навчав із човна. Людський голос добре відбивався від води й людям було легко слухати навчання Христа. Невідомо, як довго навчав Ісус? Коли Ісус закінчив науку, велів Симонові відплисти в глиб й закинути сіті. Досвідчений рибак Симон сказав, що за всю ніч нічого не зловили, правда, не дуже відстоював свою думку, бо вимовив: «… за словом твоїм – закину невід». Симон був переконаний, що він нічого не зловить, але буде мати нагоду дорікнути Ісусові за промах. Сіті ще добре не спустились на дно водойми, а риба вже потрясала та натягала їх. Підтягували сіті, які рвалися від надміру зловленої риби. Кивнули друзям з іншого човна і вони вщерть наповнили човни рибою! Симон програв, помилився, він був втомлений, але дуже щасливий і зляканий. Припав до колін Спасителя й благав, щоб Ісус відійшов від нього, бо він грішний. Симон не знав, що Ісус: «… прийшов знайти та врятувати те, що загинуло» (Лк 19,10). Згодом він почує переконливі слова Месії: «Кажу вам, що за одного грішника, який покається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння» (Лк 15,7). Ціле небо радіє тими, хто кається за свої беззаконня, хто перепрошує Господа, мириться з ним! Не слід ухилятися від того, щоб більшу радість приносити небу та жити в мирі з Богом!
Усі злякалися від кількості зловленої риби: і рибаки, і присутні на березі! Людей охопив спасенний страх, а Ісус промовив до Симона: «… Не бійся – відтепер будеш ловцем людей» (Лк 5,10). Господь вказував, що в житті Симона-Петра надходить переломний період – від ловлі риби до ловлі людей. Ця історія так сильно подіяла на рибаків: Симона, Якова та Івана, мабуть був й брат Симона, Андрій, що вони залишили човни й усе інше тай пішли за Ісусом. На кожну людину щось впливає, коли вона змінює свій профіль життя на добре чи погано. Чудово, коли люди змінюють свій спосіб духовного життя із доброго на кращий! Хай Господь у тому всіх благословить та завершує війну в Україні!
