Вічне життя — це дуже цінний подарунок, запечатаний кров’ю Божого Сина. Чи люди погоджуються цей подарунок прийняти? Відповідь на це питання повинна дати кожна особа, бо ця відповідь криється в її особистому житті. У цьому переконаний єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященний Володимир.
«Великий піст приготовляє нас до пасхальних свят, а сиропусний тиждень готує до посту. В цей день, згідно уставу, не звершується Божественна Літургія. Але, водночас, маємо великий скарб літургійних текстів молитвослова», — зауважив владика Володимир.
Архиєрей навів у приклад стихири вечірні та утрені.
«Стихири вечірні вказують на велику перспективу витривалості в праведності: «Страждальники твої, Христе, витерпіли багато і отримали на небі вінки досконалі».
За його словами, відходячи до вічності, кожна людина водночас у свій спосіб входить в історію пам’яті людства на землі. Наприклад, Юда Іскаріот чи Пилат також увійшли в історію, але не в найкращому світлі.
«Той, хто всім дарує вічне життя, вмирає на хресті ганебною смертю». На переконання єпископа-помічника Львівської Архиєпархії можна довго роздумувати над цими словами сідального з Утрені. «Це дуже цінний подарунок, запечатаний кров’ю Божого Сина. Чи люди погоджуються цей подарунок прийняти? Відповідь на це питання повинна дати кожна особа, бо ця відповідь криється в її особистому житті», – наголосив Преосвященний Володимир.
