З нагоди храмового празника парафії церкви Різдва Святого Івана Хрестителя УГКЦ у м.Новояворівськ 25 червня Архиєпископ та Митрополит Львівської Ігор звершив Архиєрейську Божественну Літургію.
У своїй проповіді Митрополит зазначив:
— Святий апостол Павло писав до мешканців Риму, щоб вони не засинали у гріхах, бо спасіння прийде незабаром, тобто, люди повинні бути готовими, щоб стати перед Богом на суд. Учень був свідомий розбещеного життя мешканців Риму, тому закликав, щоб ті покидали гріховний спосіб життя й у вірили Господа. Апостол говорив про духовний сон римлян, який слід припинити, необхідно оживляти духа, втікати від гріхів, бо зустріч з Богом може відбутися несподівано, а така готовість повинна бути завжди. Він дбав за тих, хто навернувся, але ще не утвердився у вірі, щоб розхитаних не критикувати, а підтримувати на дусі. Не судити поспішно, бо це не наша справа, краще дивитися на своє життя й бути свідомими його небезпек. Господу під силу справедливо оцінити життя кожної людини! Не живімо чужим життям, а краще своє упорядковуймо!
Святий Іван Хреститель – сьогодні святкуємо празник його Різдва, який перенесено, бо вчора святкували П’ятидесятницю – дуже дбав про свою душу. Від дитячих років віддалився на пустиню й там провадив своє подвижницьке життя. Чим він займався у пустині серед піску, диких тварин, докучливих сонячних променів, вітру та різних небезпек? Служив Богові молитвою, постом, роздумуванням про Господа й уболівав над спасінням народу. Святий апостол Лука описав подію народження святого Івана Предтечі, який народився від священника Захарії та Єлизавети, що походила з дочок Аарона. Євангелист з натхнення Святого Духа написав, що це подружжя було праведним, Захарія та Єлизавета бездоганно виконували усі заповіді та настанови. Праведні священник та його дружина Єлизавета вірно служили Богу, хоч у них не було дітей. А відсутність дітей у подружжі, на той час, уважалося покаранням, браком божого благословення.
Святий євангелист без вагання твердив про праведність осіб, мимо відсутності дітей в подружжі, а люди судили по-іншому, бо помилялися, а Бог – ніколи! Це були уже старші особи, які почували себе незручно між сусідами чи близькими собі особами, але спокійно змирилися з волею Бога. Священик Захарія сповняв своє служіння перед Господом чесно, виконуючи побожно обов’язки. Одного разу на служінні для нього наступила черга кадити в Господньому домі. Він увійшов всередину Господнього дому кадити, а велика кількість вірних молилася зовні. Несподівано він побачив ангела, що стояв праворуч кадильного жертовника. Захарія стривожився, ніколи такого йому не траплялося, ніхто не розказував про такий випадок. Священник злякався, ангел, натомість, прийшов із завданням від Бога, саме до Захарії, щоб йому сповістити, що його дружина народить дитя й він дасть йому ім’я Іван. Багато чого говорив ангел Захарії про майбутнього народженого сина, хоч повірити в це для священника було дуже складно. Він опирався на свою старість та застарілість дружини у своїх днях, а Богові не довіряв. Це – велика недовіра Небесному Батькові, за що був покараний німотою до народження сина. Бог давно вислухав молитву Захарії, лише проявив свою волю відносно часу щодо народження сина. Ангел говорив глибокі слова про майбутнього сина, що він буде великий перед Господом, наповниться Святим Духом ще у лоні матері, наверне багатьох синів ізраїльських до Бога тощо. Захарія не переймався оспівуванням ангела прикмет майбутнього сина, з чого вистарчало, щоб священик пізнав правдивість слів ангела.? Він поставив запитання ангелові: «… Із чого я це пізнаю?…» Ангел впевнено йому відповів: «… Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не станеться, – за те, що ти не повірив моїм словам…» Діалог Захарії з архангелом затягнувся у часі, люди були свідомі про важність кадіння під час молитви, але, щоб так довго – не могли собі уявити.
Не знали, що думати про те, що священик так забарився у храмі, досі такого не бувало? Коли появився Захарія то не міг нічого говорити – і цікаво, що тоді присутні думали про нього? Уважали за ще більше покарання чи вбачали у цьому якесь чудо, видіння, чого Захарія не пояснював, бо й не міг цього вчинити через німоту язика?! Бог має свій невідкличний спосіб відношення до людей, щоб вони сповняли його волю. Нічого насильницького, бо мав народитися син у Захарії, якого той очікував, від чого дуже радів та повернулася йому мова, розв’язався язик. І Єлизавета, і Захарія назвали сина іменем Іван, мимо того, що Єлизаветі говорили, що нікого у них немає з таким іменем, – а від тоді вже було! Іван, найбільший із пророків, прибув приготувати дорогу Сину Божому, Спасителеві світу. Бог має свої плани і люди безсилі їх відмінити: «Бо Він сказав, і сталося, Він наказав, і було зроблене» (Пс 32,9). Хоч життя пророка Івана Хрестителя не було довгим, однак, було святим і пророчо великим. Молімося до святого Предтечі Івана, щоб він вимолив у Господа дару завершення війни в Україні!
На завершення Митрополит поблагословив парафіян, освятив воду і закликав усіх присутніх молитися за завершення війни в Україні.
