Собор святого архангела Михаїла та безтілесних небесних сил Євр 2,2-10; Лк 10,16-21 (о. д-р Турконяк Р.) Храм святого священномученика Йосафата, Львів 08.11.2023.
У тексті уривку послання до євреїв пригадано про слово, яке ангели приносили людям на землю, а ті не завжди сприймали серйозно. Люди часто не прислухалися, легковажили – і не потрібно далеко розшукувати таких сповіщень із неба. Пригадаймо прихід архангела Гавриїла до священника Захарії, який сповіщав йому про народження сина дружиною Єлизаветою. Захарія не вірив, представляв ангелові труднощі… Ангел не прийшов торгуватися зі священником, він приніс слова від Бога, тому сказав: «… Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, – за те, що ти не повірив моїм словам…» (Лк 1,19-20). Потрібно було аж німоти для священника Захарії, щоб він опам’ятався й не опирався словам ангела!? Оніміння Захарії виховувало його духовно, навчало, що словам Бога слід вірити, бо Господь даремно не говорить. Не сповнилися сумніви Захарії, а сталося за волею Бога: народився Іван Предтеча. Пригадаймо ще іншу історію, коли ангели попереджали Лота, його дружину, дочок та зятів, щоб вибиралися із Содоми, втікали швидко, бо місто буде знищене через гріхи, які чинили його мешканці. Зятям здалося, що ангели у вигляді двох мужів жартують, тому залишилися у місті. А Лот зі своїми домашніми отягалися, не спішили покидати міста: «… І взяли ангели його за руки, і за руки його жінку, і за руки обох його дочок, тому що його пощадили» (Бут 19,16). Скільки зусиль прикладали ангели, щоб переконати цю сім’ю, щоб спішили втекти, бо місто буде знищене. Коли віддалилися: «І Господь зіслав дощ на Содоми і Гоморру, сірку і огонь від Господа з неба, і знищив ті міста і всю околицю і всіх, що жили в містах і все, що виростало з землі» (Бут 19,24-25). І наш Спаситель, Ісус Христос, прийшов на світ від діви Марії, якій архангел Гавриїл сповістив, що вона народить сина: «Він буде великий і Сином Всевишнього названий…» (Лк 1,32). Ісус Христос, Син Божий, прийшов у світ, щоб спасти увесь людський рід від демонського засилля й вчинити людей гідними вічної нагороди в небі! Небесний Батько і сам Ісус Христос, через різні знаки та чуда, які він чинив, давав себе пізнати, як Спаситель світу. Але багато із людей цього не сприйняли й досі не сприймають: одні не вірять взагалі у Бога; інші, ще очікують «омріяного спасителя…» Ми дякуємо Господові, що прислав нам свого Сина, Ісуса Христа, який своєю смертю на хресті примирив людський рід зі своїм Батьком. Ми – діти Бога, боремося, щоб стати учасниками вічного щастя, неба, яке нам пропонує Небесний Батько. Правда недарма, а за вірність йому. Ісус Христос терпів за усіх, тому всі люди мають нагоду увійти в Небесне Царство. Навіть тоді, коли вони у певному часі зблудили та служили демонові, віддалилися від Бога. Хто покається, хто примириться з Богом, той удостоїться вічної нагороди. Бог дає шанс і хоче, щоб усі люди були спасенні.
Святий апостол Лука наводить слова Ісуса, який стверджував: «Хто слухає вас, – той мене слухає; і хто гордує вами, – мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене» (Лк 10,16). Господь вказав на важність слухати представників Церкви, які допомагають у ділі спасіння. До Ісуса повернулися учні, яких він вислав проповідувати слово Боже і вони втішалися тим, що біси їм корилися ради імені Христа. Господь слухав своїх апостолів; сказав їм, що він бачив сатану, який впав з неба. Однак, Господь звернув увагу на те, щоб вони більше раділи тим, що їхні імена записані на небі, як від того, що їм коряться біси! І наші з вами імена теж записані на небесах. Стараймося добрим християнським життям закріплювати цей небесний запис! Як важна справа, щоб боротися за вічну нагороду, за вічне щастя у небі! Не жаліймо себе, не заощаджуймо своїх сил, щоб здобути небо, до якого нас кличе Господь! Ми усі заслужимо небо, Господь дає його нам за малу вірність йому, за наше покаяння у гріхах, примирення з ним та за нашу любов до нього – це не коштує нас.
Коли сьогодні говоримо про архангела Михаїла, то процитую текст перекладу Святого Писання отця доктора Рафаїла Турконяка: «І стався бій на небі: Михайло та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели. І не перемогли – і не знайшлося для них більше місця на небі. І скинений був великий змій, давній змій, що називається диявол і сатана, що ошукує ввесь світ; скинений він був на землю, і його ангели були скинені з ним» (Од 12,7-9). Це в книзі Одкровення описав святий Іван Богослов, якому Господь дав можливість бачити цю сутичку на небі, де вірний Господу святий архангел Михайло (так подає його ім’я згаданий священик), скинув сатану і увесь бунтівливий демонський світ з неба. Диявол нічого не має на небі, він тиняється по землі, щоб спокушати людей, здобувати собі приятелів для вічного терпіння у пеклі. Стан дияволів – пекельний! Відділення від Бога, безодня між небом та пеклом, якої ніхто не здолає.
Господь дає нам знання розуміти це і час боротися за небо! Здобуваймо силою нашої волі Небесне Царство. Вірністю Богові, любов’ю до нього прописуймо своє ім’я на небесах. Бог бажає, щоб усі люди були спасенні та прийшли до пізнання правди! Ісус Христос усіх відкупив від пекельної неволі, усіх поставив на дорогу спасіння. Уважаймо, щоб з тієї дороги не зійти, лиш нею впевнено наближатися до нагороди, до неба!
Пресвята Богородице, рятуй нас і веди до свого Сина, нашого Спасителя!
Святий архистратиже Михаїле, виблагай у Господа завершення війни в Україні!
