З нагоди храмого празника в церкві Святого Климентія папи у Львові, 8 грудня 2022 року, Митрополит Ігор здійснив пастирський візит і звершив Архиєрейську Літургію у співслужінні з духовенством.
У своєму зверненні Архиєпископ поділився думками до віршів 1Тм 3,1-13; Лк 16,1-9:
― Ісус знову заговорив притчею про одного управителя, який працював в багатого чоловіка. Деякі нарікали на нього, що він, нібито розтрачує майно заможної людини. Багатий чоловік не став розбиратися з почутим фактом, лише, викликав управителя й велів, щоби той приготував звіт, бо його управляння закінчилося.
Керуючий маєтком замислився, як йому вийти з цього положення, бо важкої праці не міг виконувати з якоїсь причини й соромно йому було стояти як жебрак та просити милостині. Мав обмаль часу, але знайшов вихід з неприємної ситуації: прикликав боржників й сказав їм, щоб переписали розписки, в яких значно зменшив їхній борг по олії та пшениці. Розраховував на боржників, що вони пам’ятатимуть про нього, коли він буде відсторонений від управління майном.
Пан довідався про кмітливість управителя і похвалив його, що він мудро поступив, бо старався забезпечити собі майбутнє в житті. А Ісусові не йшлося про земські речі, він звернув увагу на те, як люди цього світу вміють швидко знаходити вихід зі складної ситуації, не складають рук, лише, продовжують боротися за виживання. Господь бажає, щоб сини цього світу були мудрими у справі забезпечення доброї вічності для себе.
Урядовець не чекав поки його звільнять з роботи, лиш, добре використав рештку свого часу, щоб забезпечити собі майбутність. Ісус не похвалив управителя за те, що він сфальшував документи, лише, звернув увагу на те, щоби використовувати моменти життя для навернення й направляти своє життя в русло, яке провадить до спасіння. Звичайно, що Господь не бажає, щоб люди дбали, лиш, про земські добра, за це він не хвалить управителя. Бог бажає, щоб не здаватися в житті, навіть, тоді, коли життя порізане та пошматоване духовною невдачею, бо він завжди дає людині можливість покаятися, навернутися, примиритися з Богом й отримати нагороду у вічності.
Пам’ятаємо про розбійника розп’ятого поруч Ісуса, якого життя було невдалим в духовному значенні, але він використав свій момент, бо звернувся до Господа: «… Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство твоє» (Лк 23,42). І почув від Ісуса слова оправдання: «… Щиру правду кажу тобі, сьогодні зі мною будеш у раю» (Лк 23,43). Отож, дбання про щасливу вічність, слід, ставити на перше місце!
Справу спасіння душі добре розумів папа Климентій (88-99), якого заслали на каторгу в Крим до Херсонесу, коли були гоніння на Церкву в римській імперії. Він не відрікся віри у Христа, покладався у своєму житті на Бога, довіряв йому, хоч Господь не звільнив його, як апостола Петра із в’язниці (пор. Ді 12,7-11). Святий Климент проповідував Христа серед каторжників, свідчив своїм життям про вірність Богові, за що його стратили. Вороги Бога прив’язали святого до кам’яного якоря і втопили у морі. Закінчив своє життя мученицькою смертю, а тепер щасливий у вічності. Господь дав йому силу та відвагу, щоб він не відступив від віри, Святий Дух надихав його до подвигу і він здійснив великий подвиг віри!
Молимося у храмі святого священномученика Климентія біля його мощів та благаємо, щоб він випросив у Господа для нас дару віри та любові! Священномученику Климентію, ти завершив своє життя в Україні мученицькою смертю, виблагай для нашого народу щирого навернення до Бога та завершення війни в Україні!
Після Божественної Літургії Митрополит звернувся до всіх вірних, нагадавши про важливість дякувати нашим воїнам, а також підтримувати їх молитвами і постом, якого у Львівській Архиєпархії дотримуються щовівторка.
Архієпископ подякував пароху храму Святого Климентія папи та священникам за віддане служіння на славу Бога, а також парафіянам парафіянам за те, що дбають про розвиток парафії.
Митрополит Ігор нагородив подячними грамотами отця Михайла Фенканіна і благословив на носіння жовтого нагрудного хреста, та отця Романа Гнатіва.
