У понеділок 7 листопада, в навечір’я празника Димитрія, єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир звершив чин похорону Героя України Дмитра Масюка у храмі свв. апп. Петра та Павла у місті Новояворівськ.
«Герої також помирають. Вони помирають, бо інакше ми б сьогодні так не сумували. Але герої помирають для того, щоб жити. Помирають для того, щоб радіти і щоб ми також в перспективі могли радіти», — зазначив у духовному слові владика Володимир.
Архиєрей зауважив, що у біографії Дмитра є цікава деталь — хлопець захоплювався біатлоном. За його словами, це вид спорту, де важливими є два акценти: швидкість і концентрація.
«Тридцять років — перлинний ювілей життя. Але напевно він так інтенсивно біг, жив, що звершив на цій землі свою ходу. Маємо велику надію, що він був дуже сконцентрований на своєму житті і зміг пронести протягом життя те, що сталося у хрещенні — образ і подобу Божу. Таким був створений з любові до нас віддав також своє життя. Більшої любові не має як віддати життя за інших людей, за нас», — ствердив єпископ.
Сьогодні, – продовжує далі владика Володимир, — з нашої сторони лине молитовна вдячність за дар цього захисника, героя, який помер для того, щоб жити і щоб ми жили.
«Ми супроводжуємо у цій дорозі до вічності в навечір’я його іменин. Вже завтра ми будемо святкувати його іменини. Тому що герої помирають для того, щоб жити. Герой має безсмертну душу. Ми дуже надіємося, що він свої іменини буде святкувати разом зі своїм вірним і надійним покровителем. Водночас буде засилати на нас благодать і заступництво, щоб ми якнайшвидше перейшли цю дорогу зцілення ран по його втраті. Хай Господь Тобі, дорогий наш Герою Димитріє, дарує вічні обійми, а нас потішить на дорозі життя», — додав Преосвященний Володимир.
Довідка: Масюк Дмитро Іванович народився 27 квітня 1992 року у Новояворівську.
Закінчив Новояворівську школу №1 і здобув вищу освіту у Львівському інституті фізичної культури.
Дмитро займався біатлоном і мав значні успіхи у цьому виді спорту.
З 2014 року Дмитро захищав українські землі від російських окупантів.
Проходив службу за контрактом у прикордонних військах.
З перших днів повномасштабного вторгнення у складі тероборони Яворівщини став на захист України від ворога.
3 листопада 2022 року обірвалося життя Дмитра.
У Героя залишилася мати Марія Василівна, батько Іван Дмитрович, брати – Василь та Віктор з родинами.
