2 листопада 2025 року, у 21-шу неділю після Зіслання Святого Духа, в Архикатедральному соборі святого Юра у Львові владика Володимир , єпископ-помічник і протосинкел Львівської архиєпархії, очолив Божественну Літургію.
У своєму слові до вірних архиєрей роздумував над євангельською притчею про сіяча (Лк 8, 5–15), наголошуючи на щедрості Бога, який сіє Своє слово у серця всіх людей, а також на потребі нашої відкритості, терпеливості та готовності плекати плоди віри.
Особливе місце у проповіді владика присвятив постаті праведного митрополита Андрея Шептицького — «щедрого сіяча ХХ століття», 81-ша річниця відходу якого до вічності відзначалася напередодні.
Притча про сіяча — про різні долі зерна
У сьогоднішньому євангельському слові чуємо притчу про сіяча, про ці різні долі посіяного зерна.
Читаючи першу частину євангельського уривку, можна поставити собі відразу питання: чи ця притча є дійсно Добра Новина, благовість? Адже є більші втрати, ніж успіх. Більша частина, наприклад, три чверті зерна пропало, не принесло плоду. Можемо критикувати сіяча за брак пильності чи навіть марнотратство. Бо він мав би знати, де зерно може рости, а де — ні…
Щедрість Божа і довіра до людини
У другій частині сам Ісус Христос все детально пояснює. Через Нього промовляє до нас подвійна життєва мудрість.
Бог є щедрий! Сіяч щедро сіє, знаючи про долю зерна. Він не складає наперед великих стратегій, не думає, що там нема сенсу сіяти, бо все одно не зійде. Навпаки, він ризикує і надіється, що навіть на кам’янистому ґрунті чи в тернинах виросте кілька рослин, які будуть сильні, загартовані. А згодом принесуть усе ж таки плід. Все, що бореться, стає загартоване.
Можна сказати, Бог кожній людині довіряє, нікого передчасно не списує. Ми маємо перед очима сіяча, а не політика, який приносить політичне визволення. Ісус є сіяч, посланий Богом, щоб сіяти Слово в людські серця. Йому треба було спочатку тридцять років мовчати, щоб вийти на сівбу, промовити до світу.
Багато залежить від землі, від ґрунту. Будь-який господар чи фермер відповідно готує землю, щоб був врожай. Це потребує часу й зусиль, бо є різна земля — родюча і менш родюча. Тоді щедро сіє, хоча здогадується, що дещо з зерна пропаде, а все ж таки сіє, не прораховує все докладно, комерційно.
Хто з Богом починає комерцію, той програє. В Бога є свої розрахунки: Він терпеливий, милосердний, але справедливий.
Дозвольмо Богові нас здивувати
Так, людина має приготувати землю, але кліматичні умови — дощ, сонце, тепло — є Божою справою. Наскільки ми є відкриті на Бога? Не все в житті буде ідеально, бо до досконалості лише прямуємо.
Якщо сіяч сіє, то очікує на плоди в час жнив. Так Ісус рано чи пізно постукає до кожного людського серця, щоб побачити плід.
У даній притчі є заспокоєння: тоді середнім врожаєм було збір у сім разів, добрим — у десять, а дуже добрим — у п’ятнадцять.
Ісус каже, що на доброму ґрунті зерно плодоносить сторицею. Чверть зерна все компенсує — ніхто вже не думає про втрати. Така перспектива Царства Небесного.
Життя — як процес дозрівання і жнива
Все в житті є певним процесом, який не може припинитися ніколи. На все потрібно свій час і жертви.
Євангелист Іван, цитуючи слова Ісуса, говорить: «Пшеничне зерно, коли не впаде в землю і не вмре, лишиться саме-одне; коли ж умре, багато плоду приносить» (Ів. 12,24). Посіявши зерно, не можна на наступний день вимагати плодів.
Це так, як із нашим життям і покликанням: дитячі роки, молодість, вибір життєвої дороги і стану — своєрідна боротьба з «кліматичними умовами», далі старість або радше золотий вік, тоді жнива…
Митрополит Андрей — щедрий сіяч ХХ століття
Ми вчора дякували Богові за дар життя і служіння праведного митрополита Андрея, який був щедрим сіячем XX століття. 1 листопада, але 81 рік тому, він на святоюрському пагорбі відійшов до вічності, звершив свою Пасху, спочив у крипті собору святого Юра.
Роман-Андрей слухав і приймав Боже слово, а водночас сам щедро сіяв. Хоча знаємо, як нелегко було проростати цим зернам, особливо в радянські часи. Але цілі покоління і ми, зокрема, збираємо щедрі плоди його спадщини. Ці жнива ще будуть тривати довго. Як важливо нам з цих жнив користати, не голодувати, а звертатися за допомогою до цього Праведника.
Молитва на завершення
Дякуємо Тобі, Ісусе, Божий сівачу, за зерно благовісті, за Твоє Слово. Ми приймаємо його і просимо дати нам сприятливі кліматичні умови, бути милосердним у моментах наших немочей.
А ми обіцяємо дбати про родючість землі, щоб принести плід сторицею.
Амінь.
