31 серпня 2025 року у храмі Матері Божої Неустанної Помочі у Львові відбулася важлива подія – дияконське рукоположення Назара Пришляка. Божественну Літургію очолив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир.
У своїй проповіді єпископ:
– зупинився над євангельським уривком про багатого юнака, який шукав дороги до вічного життя;
– наголосив на значенні заповідей як фундаменту християнського життя та важливості подальшого прямування до особистого покликання;
– підкреслив, що любов Ісуса є безкорисливим даром, який неможливо купити, а лише прийняти;
– застеріг, що багатство саме по собі не є злом, але воно може стати тягарем і відвернути від справжнього щастя;
– навів приклад праведного митрополита Андрея Шептицького, який маючи статки, вмів їх використовувати на добро;
– побажав новопоставленому дияконові Назарові, щоб його життя і служіння стали виявом Божої опіки для дітей, зокрема сиріт і тих, хто постраждав від війни.
Євангеліє про багатого юнака
Сьогодні прямуємо євангельськими сторінками разом з Ісусом Христом за Йордан, в Юдею, де назустріч виходить багатий юнак. Тут ламається певний стереотип. Бо до Ісуса приходять не лише бідні чи хворі люди, але також багаті, які все мають, крім щастя.
Дана євангельська розповідь закінчилася драматично. Юнак припав до Ісуса, кажучи: «Вчителю, що робити, щоб мати вічне життя?» Тобто, яка ціль життєвої подорожі, куди мені йти? Вірніше, як до цієї цілі дійти?
Виконання заповідей і пошук більшого
Ісус наголошує на важливості виконання заповідей. Юнак каже, що дотримується їх. І ми віримо йому, що він дійсно намагався ще змалку їх зберігати. Хоча юнак є за дуже впевнений у собі – це вже трохи насторожує. В будь-якому випадку його серце прагнуло чогось більшого.
Бо заповіді є тим захистом, щоб не зійти з дороги, щоб втриматися на дорозі. А юнак хоче знати позитивні вказівки, як по цій дорозі йти далі, до цілі. І це добра риса, коли людина чогось прагне в житті. Ми б сьогоднішньою мовою могли сказати, що цьому багатому юнаку бракувало дорожньої карти чи бізнесплану, щоб зробити правильні інвестиції на перспективу.
Вимога досконалості
Ісус хотів дати юнаку щось більше, кажучи: «Якщо хочеш бути досконалим, іди, продай, що маєш, роздай бідним, і ходи за мною. Тоді будеш мати скарб на небі».
Молода людина потребує чіткого дороговказу, який не залишить її на роздоріжжі, а поведе до цілі. Тому Ісус дає євангельському юнаку такий дороговказ, водночас шанує його вибір. Він не каже: подумай сам, ти вже повнолітній, дивися, що тобі найкраще, де тобі комфортно… Подивися, як роблять всі…
Багатий юнак знайшов чудового Вчителя, але ця педагогіка йому не підійшла, тому відійшов сумний.
Тягар багатства і свобода любові
Він відійшов сумний, бо мав велике багатство. Не важливо, звідки він це все мав. Можливо заробив, хоча був ще молодий. Напевно не вкрав, бо виконував заповіді, а одна з них каже: «Не кради». Він міг отримати спадщину.
Заповіді Божі є фундаментом для християнського життя, це перебування на добрій дорозі, але важливо ще рухатися вперед, до цілі. А це вже особисте покликання кожної людини. Цього треба хотіти.
Можливо цей хлопчина відчував, що не зможе всього забрати у вічність. Можливо ця вся адміністрація була і тягарем для нього. Але цей виклик був все ж таки за великий. Він вертається у свій будень.
А Ісус не критикує багатства, Він багатим співчуває. Він розуміє, як нелегко є таким людям. Євангелист Марко (10, 17) говорить, що Ісус любив цього юнака.
Любов не можна купити, бо тоді юнак би купив її. Любов є даром, її можна або прийняти, або відкинути. Любов дарує простір свободи, тому Ісус розпочинає закликом «Якщо хочеш». Він дає зрозуміти, що наслідування має бути добровільним актом, в жодному випадку не під примусом.
Жертовність, багатство і добро
Ми можемо часом ставитися з упередженням до закликів щодо жертовності чи благодійності, якщо вони, зокрема, звучать у церкві. Думаємо: знову щось треба, знову збірка…
Багатство не є чимсь поганим, якщо воно служить, а не робить людину своїм рабом. Якщо воно є в руках благородної людини, то можна у світі зробити багато добра. Так робив праведний Митрополит Андрей Шептицький.
Є небезпека через матеріальні речі загубитися в житті, втратити те, що Боже, втратити перспективу, майбутнє, навіть Царство Небесне.
Бути багатим ще не означає бути щасливим. Дуже важливо усвідомити наступну річ: жертовність чи благодійність служить не лише для інших, а й для нашого спасіння. Це не мусить бути багато. Важливо, щоб у цих процесах домінувала любов, щоб були правильно поставлені пріоритети.
План Ісуса щодо юнака
Ісус любив згаданого євангельського юнака, мав для нього певний план, покликання. А юнак більше любив своє багатство. Тому їхні дороги розійшлися.
Важливо в людині бачити особу, а не те, що вона має. Ісус у діалозі з юнаком також наголошує, що добрий є лише Бог. Але це зовсім не означає, що людина не може бути доброю. Христос вказує на правдиве джерело добра.
Без Бога наше добро не має найвищої якості, буде містити якийсь елемент егоїзму чи самолюбства. Дякуймо Богу, що дозволяє нам брати участь у Його добрих ділах, долучає нас до свого плану спасіння світу.
Покликання диякона Назара
Сьогодні окреме післаництво на місію служіння добру та спасіння світу отримує наш співбрат Назар через дияконське рукоположення.
Назар у своїй автобіографії пише:
«Моє життя і служіння мають на меті свідчити про Божу присутність у сучасному світі, де екологічна, соціальна й духовна відповідальність стають важливими елементами Євангелізації. Особливою турботою мого серця є діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зранені війною. У цьому мене надихає місія «Центру Опіки Сиріт», який діє при Львівській Архиєпархії УГКЦ, займаючись супроводом та інтеграцією таких дітей у церковну й суспільну спільноту. Бажаю, щоб моя праця та молитва стали для цих дітей виявом Божої опіки й провідником до нової надії, зокрема в умовах війни, що завдала болю й втрат багатьом українським родинам».
Але це не звільняє його, як і нас, від різних запитань. Тому не біймося ставити питання: що я сьогодні особисто запитаю Ісуса? Що потрібно мені для того, щоб дійти до цілі?
Це не означає, що я на поганій дорозі, але як йти далі.
Приклад Богородиці
Чудовим прикладом для нас є Мати Божа. Не панування, а служіння привело її до вічної слави.
Просімо Пресвяту Богородицю, якої празник Положення Пояса святкуємо, про материнський супровід на дорогах життя, щоб вони вели до Царства Небесного!
