У Львівській національний опері 29 липня вшанували пам’ять видатного українського церковного, культурного та громадського діяча, митрополита УГКЦ Андрея Шептицького з нагоди 160-річчя від дня його народження.
З вітальним словом до учасників урочистої академії виступив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор.
— Преосвященні владики, доброчесні отці, преподобні сестри, високодостойні представники різних рівнів влади, дорогі віряни нашої Церкви, прихильні працівники театру та усі присутні на сьогоднішньому творчому заході,
щиро дякую усім, хто сьогодні молилися у Прилбичах та тим, хто присутній на цьому вечірньому заході, присвяченому 160-тій річниці від уродин праведного митрополита Андрея! Митрополит Андрей – духовна колона нашої Церкви, не похитнувся нічим у служінні Богові та святій Церкві, залишався на місці в часі війни зі своїми вірними, не залишив свого духовного стада, яке доручив йому Господь. Був готовий померти, як вірний пастир та проводир вірян Христової Церкви! У 1918 році, коли митрополит повернувся з довгого ув’язнення московським урядом, написав спільне пастирське послання до вірних, виклав глибокі слова правди і переживання, так звертався: «Глибокі й тяжкі матеріальні та душевні рани завдала нам війна. … Не можна зчислити жертв, які прийшлося нам зложити. … Бог упокорив нас, але в милоседію Своїм двигнув і двигає. Зачинається нова доба в історії нашої Церкви та нашого народу. … По війні лишається нам тисячі сиріт і весь нарід бере їх наче на вихованнє» (Док. № 15, 1918 р., лютого 21, том ΙV). Митрополит Андрей не нарікав, не звинувачував Бога, не висував претензій, лише писав, що Господь упокорив народ, але не залишив. Це послання закінчується молитвою за народ, де він благає: «… прости йому всі провини, поправ злі його склонності, а добрі скріпи; змилосердися над ним во всіх його потребах; борони його перед несправедливостями неприятелів та безнастанно зливай на нього обильне Своє благословеннє» (там же). Митрополит Андрей жив і дихав відчуттям, переживанням, терпінням та очікуванням свого народу! Коли до нього на вечерю прийшли німецькі офіцери, він гостив їх картоплею та квашеною капустою. Військових посадовців це дуже здивувало, а він промовив, що він споживає це, чим кормиться народ і їх також, пригостив тією їжею. Митрополит гідно і, здаючись на волю Бога пережив дві великих війни.
Ті, хто спускаються у крипту собору святого Юрія, де похований митрополит Андрей та інші достойники нашої Церкви, часто пишуть свої благання до митрополита, називаючи його святим! Багато томів уже списано, де вірні дякують йому за отримані ласки. Маю нагоду сьогодні промовити до вас, зібраних в цьому прекрасному мистецькому залі оперного театру, даруйте мені, що довше затримую вас, але 160 років від уродин нашого Святця звершується один раз у житті.? Ми, теж, переживаємо трудні часи війни, нас болять більші страждання нашого народу на півдні, в центрі та на сході нашої України! Ми з вами знаходимося на більшій віддалі від бойових подій, тому переживаємо менше небезпеки. Прошу, ще трішки послухайте слів митрополита, зачитаю, які він писав на свят вечір 1943 року. «У цьому слові «Христос Раждається», – є наймогутніша потіха, бо в ньому є щось не з цього світу, щось із неба, щось із тієї радости, яка людину підносить до життя надприродного: віри, надії, любові. Актуальність, яку переживав митрополит з народом, повторюється тепер у нас. Ще кілька, надихаючих його глибоких слів: «Зі святочною колядою звертаюся сьогодні й до Вас, дорогих Братів з Наддніпрянщини. Деякі з-поміж Вас святкують Різдво з нами й поміж нами. Нехай Бог вислухає нас, нехай вам буде добре поміж нами як поміж своїми. Нехай ці свята не переминуть Вам, як на чужині. Сильно надійтеся, що вневдовзі вернетеся у свої рідні оселі. Боже Провидіння так поведе усі справи, що добром скінчиться те, що нам усім видається сьогодні нещастям. …» (Док. № 15, 1943 р., грудня 23, том ΙV). Ось такі натхненні слова надії написав праведний митрополит Андрей Шептицький. Він довіряв Богові, не похитнувся у своїй надії та надихає нас у сьогоднішні дні жорстокої війни, щоб ми віддалися цілковито в руки Господні. Хай Господь вислухає благальних слів праведного митрополита Андрея та почує наші благання, щоб завершити війну в Україні! Праведний митрополите Андрею, молися до Господа про завершення війни в Україні!
