Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію в Архикатедральному Соборі святого Юрія з нагоди свята Входу Господнього у Єрусалим
У своїй проповіді Архиєрей зазначив:
Святий апостол Павло закликав филип’ян до того, щоб вони раділи в Господі, не бажав бачити віруючих людей сумними. І запрошував, щоб вони всяку журбу поборювали молитвою. Тобто, молитва до Бога повинна стати життєвим рушієм, що ставить людину перед обличчям Господнім. Він бачив вірних такими, які б жили з Богом в мирі та роздумували про чисті та гідні похвали речі. Закликав будувати життя на практиці християнських чеснот. І дуже цікаво те, що він відважно ставив себе у приклад, щоб поступали так, як він це чинить. Це – високий ступінь праведного життя і духовних намірів, коли людина може запрошувати, щоб її наслідували в житті!
Сьогодні святкуємо велике свято: тріумфальний в’їзд Ісуса в Єрусалим! В’їзд тріумфальний, а обставини та середники занадто скромні. Ісус їхав на осляті, не на коні чи каретою, без супроводу, без охорони, без приготування і без претензій владарювати. А через те, що він воскресив Лазаря, який лежав чотири дні у гробі, Спаситель отримав велике признання у народу. Люди гомоніли про надзвичайний випадок, не могли наговоритися про воскресіння Ісусом лежачого в гробі Лазаря. Але не усіх захопило таке служіння Ісуса: «Архиєреї змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо багато через нього відходило від юдеїв і вірило в Ісуса» (Ів 12,10-11). І знайшовся один із товариства Ісусового, учень Юда Іскаріотський, який видав Ісуса в руки злочинцям, противникам Христа.
Чому видав? Любив гроші, бажав заробити. Чому багато із наших громадян видають російським військовим місця локалізації наших воїнів чи важливі військові об’єкти, промислові зони, зривають автомобілі військових тощо? Очікують грошей!? Часто, таких ворог знищує, підриваючи їх із вибуховим пристроєм, з яким вони приближаються до місця призначення. Гроші багато разів стають причиною знищення захланних осіб і Юда теж не використав зароблених коштів зради, лише повісився на дереві. А ми роздумуємо, насамперед, про свято в’їзду Спасителя у Єрусалим. Народ тягнувся дорогою в місто. Коли ж люди побачили Ісуса, що їхав дорогою у Єрусалим, якась внутрішня сила спонукала їх, щоб з пальмовим листям у руках та стеленням одежі під ноги осляти, вітати Ісуса. Народ вигукував: «… Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!» (Ів 12,13).
Пророк Захарія, що жив у Єрусалимі перед народженням Христа в 520-518-тих роках, наперед віщував в’їзд Божого Сина в Єрусалим. Він писав: «Дуже радій, дочко Сіону… Ось твій цар приходить до тебе, він праведний і цей спасає, він лагідний і посаджений на під’яремному і новому жереб’яті» (Зах 9,9). Людей зібралося багато, бо вони були під враженням воскресіння Ісусом Лазаря, який чотири дні вже пролежав у гробі й уже неприємний запах котився від тіла, що розкладалося. Господь тим показав свою силу та владу, вказав на воскресіння усіх людей. Тут важлива така деталь: Син Божий вказував на мертвого духа людини відносно Бога, тобто людину, яка так грішить, що всюди пізнати її з беззаконного життя. Але й така людина не приречена, Бог не залишає нікого. Найбільших духовних злочинців Господь готовий духовно підняти, простити гріхи, лише б вони покаялися. Божому милосердю та його любові до людей немає кордонів, не існує країв, він готовий помилувати кожну особу, яка благає у нього помилування. Не слід твердити, що Бог мені уже не простить, тому що він так любить кожну людину, що терпів немилосердні муки й віддав своє життя за неї, ганебно вмираючи на хресті. Ці зрізвні галузки, що починають оживати навесні, тримаємо в руках. Це – символ того, що Бог дає народові вічне й щасливе життя. Смерті Господь не дає. Зібраний народ свідомо чи несвідомо виявляв свою відданість Богові.
Святий апостол і євангелист Лука написав ще й те, що люди: «Коли він їхав, стелили своє вбрання на дорозі» (Лк 19,36). Це стелення одежі під ноги осляти, на якому їхав Спаситель, означає відданість Божого люду Господові, як своєму Створителеві та Спасителеві! Господь прихильний до людей, Спаситель помер за нас на хресті, щоб визволити нас від вічної неволі демона. Бог бажає нам неба, радості та вічного щастя! Використаймо наше життя так, щоб бути щасливими у вічності! Було б великим безглуздям боротися на землі за те, щоб зробити себе нещасливим чи нещасливою у вічності. Ніхто не бажає боротися, щоб бути покараним! Пророк Єремія закликає: «… Хай же кожний відвернеться від його поганої дороги, і зробіть ваші задуми добрими» (Єр 18,11).
Пам’ятаймо, що Бог любить нас такими, якими ми є. Він не хоче смерті грішника, лиш очікує, щоб той навернувся й почав у мирі жити з Богом. Єднаймося з Господом і зрозуміймо, що нас ніхто так не любить, як Він, бо ніхто за нас не помер на хресті, а Він вчинив це з любові до нас!
Пресвята Богородице, виблагай у Господа завершення війни в Україні та в інших місцях світу, де точиться війна!
