Щорічна різдвяна академія «Коляда в Митрополита» для освітянських і монаших спільнот від Освітній центр ім. Дзеровича розпочалася Архиєрейською Літургією в Архикатедральний Собор св. Юрія, яку звершив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор у співслужінні з духовенством. Кульмінацією свята стало нагородження освітян і спільна коляда, яка продовжилася у Митрополичих садах.
У своїй проповіді Архиєрей зазначив:
— Святий апостол Павло дуже прихильно відносився до тих осіб, до цього вірного народу, які жили між собою у вірі та любові, практикуючи любов до Небесного Батька. Він, зі свого боку, підтримував цей вірний Богові люд молитвою, вказуючи на небо, яке очікує усіх, хто вірний своїм життям Ісусові Христові, який викупив нас від неволі демона. Святий апостол Павло дуже переживав за вірних й переконував, що їх очікує небо, вічна нагорода та вічне щасливе життя. Слова апостола Павла звучали переконливо, що усіх, хто бажає бути спасенним, хто очікує нагороди і в покаянні та любові до цього прямують, необхідно посядуть вічне щастя.
Ісус Христос звертає увагу на те, щоб перед Богом бути вірними у найменших речах. Можливо людині не прийдеться у своєму житті вирішувати дуже поважні речі, тому щоденну рутинну працю слід докладно і з відповідальністю виконувати. Величезні будівлі не будують з великих каменів, лише з невеликих цеглинок чи подрібнених камінчиків, які з піском та цементом становлять бетон, вставляючи відповідну арматуру, зводять великі будівлі, навіть сто й більше поверхів. І Господь навчав про майно, за яке треба відповідати та з ним відповідно поводитися, правильно використовувати. Бо, коли хтось легковажить й не вміє правдиво використати й упорядкувати свого майна, такій особі недовіряють чужої більшої рухомості для управління. З іншого боку, не можна людині надмірно прив’язуватися до матеріальних речей, щоб вона бачила своє життя у тому. Неможливо служити Богові та мамоні, тобто, занадто прив’язувати своє серце до матеріальних благ.
Майнові добра повинні служити людині, але людина не повинна служити матеріальним речам. У житті людини, Господь, – служіння йому повинно стояти на першому місці. Коли такий баланс порушений, тоді потрібно спішити, щоб влаштувати своє життя згідно вічної нагороди, яку готовий нам дати Господь. Хто стається слугою мамони, такі не служать Богові. Фарисеї й грошолюбці насміхалися з Христа, з його науки, бо уважали, що любов до багатства можна поєднати з любов’ю до Бога. Такі уважали, що вони отримали багатства від Господа за свою праведність та виконання закону.? Пам’ятаємо слова, які Ісус промовив у сторону багатого юнака: «… Як нелегко тим, що мають багатство, увійти в Боже Царство!» (Мр 1023). Фарисеї та їм подібні уважали себе певними перед Богом через те, що вони посідали багатства, були заможними, але Ісус Христос, який знав їхні серця, говорив їм, що вони самі перед людьми видають себе праведниками? Бог бачить більше, перед ним не можна нікому заховати роздумів серця та його стан. Тому Господь допомагав їм зрозуміти помилку й вказував: «… Бог же знає ваші серця, бо те, що в людях високе, – мерзенне перед Богом» (Лк 16,15). Ті люди не сприймали вказівок Христа, вони намагалися усунути його та будували плани, щоб його позбутися, вбити Ісуса (пор. Мр 14,1; Ів 11,53). Це – плани багатьох заможних та авторитетних людей: збільшувати свої статки та мати з цього задоволення, забуваючи, що лише Господь правдиво наповнює та заспокоює душу людини.
Стараймося часто споглядати свою душу та наводити у ній правильний духовний лад! Хай у цьому допомагає нам пресвята Богородиця, яка вміла глибоко роздумувати над Господніми словами!