Собор святого архангела Михаїла та безтілесних небесних сил Євр 2,2-10; Лк 10,16-21. Флп 3,8-19; Лк 7,31-35 (о. д-р Турконяк Р.) Підгороднє 08.11.2024.
Святий апостол Павло з великою відповідальністю ставився до тих вірних, яким проповідував і яких настановляв на дорогу віри в єдиного Бога та вказував шлях праведності. Уболівав, мав чуйне серце, писав филип’янам чи радше ділився з ними своїм щастям від пізнання Ісуса Христа. Його охопила ця ідея, духовне щастя обійняло його так, що він усе вважав за сміття у порівнянні з пізнанням Господа Ісуса, зрештою, спочатку він переслідував вірних Христові людей. Учень розумів, що праведність не походить від людини. Що людина, яка б відділилася від Бога, сама не зуміла б набути праведності та спасіння. У писаннях святого апостола звучить те, що він ділився своєю практикою життя і навчав праведності, аби здобути воскресіння. Апостол Павло не боявся терпіння. Він був переконаний, що терпіння приближує його до Христа, який не цурався терпіти за грішників, щоб спасти нас, увесь людський рід. Хоч апостол дуже уподібнювався до життя Ісуса, однак він добре розумів, що є далеким від досконалості. Бо навіть перебуваючи у Божій благодаті, людина може легко втратити її через невірність Богові. В духовному житті не існує зупинки, немає вакацій чи відпустки, бо це означало б віддалення від мети. Подібно, як весляр у човні, коли прямує до цілі не може зупинятися, бо течія річки відноситиме човен з ним назад, так і ворог людини не спить… Святий апостол Павло добре розумів, що Господь покликав його, відірвав від хибної дороги й поставив на шлях досконалості та спасіння. Він відважно закликав, щоб рівнятися на нього і пригадав багатьох, кого ставив за взірець у минулому, а згодом ті особи стали ворогами Христа, бо старалися про достатки, земні набуття й авторитет. Апостол Павло боровся, щоб бути учасником світлого воскресіння Христового і до цього заохочував своїх вірних.
Святий апостол Лука описав повчання Ісуса Христа про певну когорту людей, прирівнюючи їх до дітей, які перегукувалися на ринку. Це непорушні у своєму погляді люди. Вони закостенілі, затяті, яких ніщо не надихало до зміни життя на краще: музика їх до танцю не спонукала і голосіння не змушувало до плачу. Особи, які негативно реагували на піст Івана Хрестителя, бо йому приписували одержимість бісом, а Ісусові Христові, який їв та пив, призначили назву ненажери та п’яниці. Такі особи не думали про своє спасіння, або уважали, що вони собі його забезпечили! Вони турбувалися іншими, щоб їх критикувати, виставляти на сміх, принижувати. Хибно думали, що мали в руках владу нагороджувати чи карати. Але не усі були такими, бо мудрі оправдовувалися своїм гідним життям. Вони скерували свою увагу на Христа, прислухалися та придивлялися до його життя, до його повчань і наслідуючи його, рятували свої душі! «Вся мудрість страх господній і в усій мудрості виконування закону, і пізнання його всесили…» (Сир 19,18), навчає Мудрець.
Сьогодні празник святого архангела Михаїла, який, посідає один із найвищих рівнів перед Богом. З Біблії про нього відомо, як про князя ангелів, оборонця народу, посередника між Богом та людьми, вождя небесного війська, що боровся з легіонами духів темряви: «І стався бій на небі: Михайло та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели» (Од 12,7). Розуміємо про битву духів темряви, тобто демонів, ворогів Бога та світлих духів, ангелів та інших Господніх сил безтілесних, які відстоювали Божу правду й не сприймали диявольської бунтівничої волі! Добрі ангели на чолі з архангелом Михаїлом свідчили про вірність Господу й Божою силою побили злих ангелів: «І скинений був великий змій, давній змій, що називається диявол і сатана, що ошукує ввесь світ; скинений він був на землю, і його ангели були скинені з ним» (Од 12,9). Навіть у небі знайшлися вороги Бога, ангели, що їх створив Господь, які постали проти Господа, мабуть бажали собі місця замість свого Творця. Ангели – це безтілесні духи, яких покликав Бог до існування та служіння йому. Господь наділив їх силою, мудрістю, владою та великим знанням. Очевидно, що вони обмежені, бо створені, не вічні виконавці волі Господньої. Якось Сара, дружина Аврама, вчинила зло своїй рабині Агар й ця втікала від неї. Ангел зустрів Агар у пустині Сур біля джерела й промовив: «… Агар, рабине Сари, звідки ідеш і куди прямуєш? Вона ж сказала: Я втікаю від лиця Сари моєї господині» (Бут 16,8). Тоді ангел дав їй добру пораду, щоб вона поверталася назад й упокорилася перед господинею. Вона послухалась ангела, повернулась й не програла. Навіть у таких випадках Господь не послав гонця в пустиню за слугинею Сари, а послав ангела, який переконав Агар, що краще їй повернутися до господині. Дуже багато місць є в Біблії, коли ангели з честю виконують волю Бога. Біблійна історія записала, що Сеннахирім, цар ассирійців, йшов війною на Єрусалим. Рапсак, посланець ассирійського царя, зневажав Господа Бога, хулив його й погрожував цареві Езекії, що спустошить місто Єрусалим. А Господь повідав пророку Ісаї: «І щитом покрию це місто задля Мене і задля мого раба Давида» (2Цар 19,34). Ось події, які розгорнулися з волі Бога: «І сталося, що вночі вийшов Господній ангел і побив в таборі Ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч. І встали вранці, і ось всі тіла мертві. І Сеннахирім, цар Ассирійців, встав і пішов, і повернувся, і замешкав в Ніневії» (2Цар 19,35-36). Слухаймо, що ангел вночі побив 185 тисяч ассирійського війська і аж тоді цар схаменувся, бо не було ким воювати.
Просімо Господа, нашого Володаря, щоб він посилав ангелів нашим військам. Принаймні одного ангела на допомогу проти московського війська, щоб завершив війну! Господи, посилай святого архангела Михаїла, щоб завершив війну в Україні!
