З материнського лона Церкви сьогодні народжується священик. Ми стаємо свідками і учасниками священичого рукоположення нашого співбрата Романа. Він не пройшов повз запрошення до служіння та передання віри, а відповів на нього. Великим завданням священика сьогодні є зцілювати рани на тілі нашого народу через жертовне служіння. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир в Архикатедральному соборі святого Юра у Світлий понеділок, звершуючи священниче рукоположення Романа Хляна.
«Людина на кожному етапі історії прагне в житті знайти якийсь стержень, боїться нестабільності і смерті», – зауважив проповідник.
У великодні свята, вчора і сьогодні, – підкреслив архиєрей, – чуємо євангельське слово Івана (Ів 1, 18-28).
За його словами, цей євангелист має що нам сказати, бо він перейшов з вчителем хресну дорогу, розуміє суть і сенс страждання. Він порушує дуже глибоко і по-богословськи тему Воплочення Божого Сина.
«Можемо спитати, а що це має спільне з Великоднем? Також повстає питання, а що буде після пасхальних свят, до яких ми так готувалися. Ще день і вони закінчаться. Що нас буде тримати в житті?»- замислюється проповідник.
«Ми маємо багатий літургійний рік, але одну нерозривну таємницю спасіння, до якої належить Воплочення, смерть і Воскресіння Ісуса Христа. Тому євангелист наголошує також на важливості свідчення, ми б сказали нинішньою мовою, передання віри з покоління в покоління», – пояснив він.
«В особі Ісуса Христа всі апостоли мали чудового Вчителя і Лідера. Вони мали завдання продовжувати місію свого Наставника та Спасителя. Але один з учнів, Юда зійшов з дороги наслідування, він мав свої інтереси, хоча йому було довірено багато. Він піддався недузі грошолюбства. В діяннях апостолів чуємо про вибір Матія, бо необхідне гроно дванадцятьох», – зазначив архиєрей.
Владика Володимир наголосив, що пасхальна подія актуальна для всіх поколінь. Оскільки людина народжується, приходить у світ, через хрещення занурюється в таємницю Христової смерті та Воскресіння. Людина отримує певні життєві хрести, але вони освітлені Воскресінням. Від першого Великодня гріб вже не є страшний, він відкриває велику перспективу спасіння.
«Разом з мироносицями продовжуємо пасхальну прощу, просимо світла великоднього сонця, намагаємося особисто чути від великоднього ангела вістку про порожній гріб», – зазначив єпископ-помічник.
«Цьогорічний Великдень на Україні є черговим святом радості серед смутку. Ми втратили чимало рідних, близьких людей. Попри страхи та сумніви, поміж повітряні тривоги над нашою землею пролунав гімн прослави Воскреслого Христа. Лоно Діви Марія стало місцем воплочення Божого Сина. Жінки мироносиці стають свідками порожнього гробу. Христос об’являється передусім тим, хто любить і служить. Марія Магдалина отримує від Ісуса місію піти до переляканих учнів з доброю вісткою, підбадьорити їх. Бо страх – це ще не відречення», – ствердив він.
«Будьмо завжди, в будь-яких обставинах відкриті для Бога, бо він є стержнем нашого життя, особливо в час важких випробувань. Ісус Христос провадить не лише через тріумфи, а також через хрести, бо він знає ціль – це Воскресіння», – закликав владика Володимир.
